Шахраї беруть гроші за працевлаштування, а потім зникають.

У Донецькій області активізувалися шахраї, які пропонують працевлаштування, беруть за це гроші, а потім зникають – ця тема стала головною в розмовах народу. Їх оголошеннями обклеєні всі можливі і неможливі місця.

 Цюситуацію прокоментував виконавчий директор Асоціації консультантів по підбору персоналу Валерій Оськин:

- Останнімчасом складно не відмітити, що всі стовпи, забори густо обклеєні шарами оголошень, що запрошують на роботу, гарантують дуже непогану зарплату. Вимоги до претендентів мінімальні, а часто і взагалі відсутні. Все просто: дзвониш, записуєш адресу, приходиш на співбесіду, і ти без п'яти хвилин співробітник процвітаючої фірми. Ось тільки дрібниця – для реєстрації або оформлення документів потрібно внести сущу дрібницю – 30–70 гривень, які буквально вже завтра повернуться сторицею. Реально так виглядає лише один з найпоширеніших методів обширного арсеналу послідовників Остапа Бендера. Деякі шахраї досягають надхмарних висот в своєму ремеслі і розпізнати, де правда, а де обман, у край складно.

Правильний вихід – не платити. Інші способи також можуть залишити вас без грошей: шахраї продемонструють вам фіктивні договори і неіснуючі реквізити, професійно поспівчувають, влізуть в душу. Такий «трудовлаштівник» часто однією рукою бере резюме, іншою – гроші: гроші в ящик, резюме – в корзину. Елементарна і дуже вигідна схема шахрайства.

Доброчесні кадрові агентства гроша беруть з працедавця, а не з претендента.

З моменту прийняття постанови №319, яка ввела заборону на дострокове розірвання депозитних договорів, прошло більше трьох місяців. І за цей час експерти так і не прийшли до консенсусу. З одного боку, дане рішення нелегітимне, з іншої - лише завдяки ньому в комерційних банків з'явилися формальні підстави відмовити клієнтові вдостроковому поверненні депозиту.

Як відомо, нашій людині палець в рот не поклажі, а то він всю руку відітне!Те ж саме сталося і з депозитами. Побачивши, що легко виходить не віддаватигроша з депозитів достроково, в банках пішли далі, відмовляючись повертатизасоби навіть після закінчення терміну дії депозитних договорів. Проблеманеповернення депозитів докотилася до президента. Віктор Ющенко назвав діїбанківських установ "недопустимими" і зажадав від НБУ прийняти заходивідносно банків, що "проштрафилися". Спершу глава НБУ ВолодимирСтельмах повинен скласти список фінустанов, які допускають неповернення абоневчасне повернення засобів порушуючи умови депозитних договорів.

Складання такого списку не повинне викликати особливих труднощів – скаргина ненадійні банки є приблизно на кожному третьому сайті і практично на всіхтематичних форумах. Віддамо належне співвітчизникам – вони не чекають, покиСтельмах "складе списки", а Ющенко покарає всіх по порядку. Вонидіють, пробуючи повернути депозити самостійно і обмінюючись власним досвідом –вдалим і не дуже.

Отже, що потрібно зробити, аби повернути кровні?

Негласна інструкція

В той же час окремі вкладники не можуть повернути свої депозити не лишедостроково, але і після закінчення терміну договору. "Наближаєтьсярадісний момент: настає термін повернення депозиту в самому-самому... банці.Необхідно лише дві речі: великий порожній мішок і згода банку. Поцікавився:сьогодні пропонують підписати доповнення до договору - продовжити на шістьмісяців. Пояснюють наказом Нацбанку і фізичною неможливістю повернути гроша",- ділиться особистим досвідом аудитор Ігор Забута. За його словами, судячи зусього, в банках розуміють, що відмова повернути гроші незаконна, але, швидшеза все, існує якась негласна інструкція, кому віддавати, а кому – ні.

Поради бувалих

Та все ж деякі щасливчики стверджують, що їм удалося повернути свої вклади.Виявляється, на шляху до заповітної мети можна робити самі різні кроки:

- якщо в одному банку є кредит і депозит, можна спробувати виробитивзаєморозрахунок;

- якщо кредиту немає, спробувати переоформити свій депозит на знайомих, вяких в цьому ж банку є кредит, і домовитися про повернення вже з ними;

- скористатися цільовою депозитною програмою банку;

- після закінчення терміну договору перекласти депозит на поточний рахунок(гроші з картки зняти не можна, але в магазині розрахуватися можна);

- написати скарги в НБУ, суспільство захисту прав споживачів, прокуратуру ітак далі (приклади заяв без зусиль можна знайти на спеціальних форумах);

- добитися, аби банк оформив відмову видати депозит письмово і з цимдокументом звернутися до суду;

- звернутися до юристів (сьогодні адвокати і юридичні консультаціїнавперебій пропонують свої послуги з повернення депозитів).

Думки експертів

На думку Максима Касьянова, представника неформального об'єднання громадян"Цивільний комітет оборони", в Україні не існує ні єдиного правовогомеханізму, слідуючи якому банки можуть не повертати вкладникам їх депозитидостроково, а тим більше в строк. У ГКО стверджують, що все, що потрібнозробити вкладникові, щоб переконати норовистий банк поступитися, – це відіслатина ім'я керівника банком телеграму-повідомлення наступного вмісту:

Я, вкладник Вашого банку, що має депозитний вклад на рахунку № ______,повідомляю Вас, що має намір достроково розірвати договір № __ від"__"_______ р. і отримати суму вкладу не пізніше "___"______ 2009 років, про що повідомляю. В разі невиплати суми депозиту спорвирішуватиметься в установленому порядку, а Ваші дії розцінюватимуться мною якпридбання права на майно шляхом зловживання довірою, за що передбаченакримінальна відповідальність по ст. 190 УК України.

З повагою _______________

Наступного дня з копією цієї телеграми вкладникові належить з'явитися вбанк. В разі відмови фінустанови повернути депозит довести свою правоту в судіє справою техніки, вважає Касьянов.

"Якщо в банці не введена тимчасова адміністрація, необхідно написатизаяву на ім'я голови правління банку з проханням повернути депозит достроково.Клієнтові потрібно прослідити, аби в банці заяву зареєстрували, привласнилийому внутрішній номер, після чого слід зняти копію заяви. Якщо ці дії не далирезультат, можна звертатися до суду, зважаючи, що розгляд справи в суді можезатягнутися на декілька місяців", - радить фінансовий аналітик інвестиційної компанії Astrum Investment ManagementЯрослав Стецик. Якщо ж в банці введена тимчасова адміністрація, шансів отриматигроші до завершення піврічного мораторію на задоволення вимог кредиторів навітьпісля закінчення терміну депозиту практично немає.

"Говорити про те, що забрати депозит, у тому числі і достроково,нереально, не можна: все залежить від конкретної ситуації і конкретногобанку", - погоджується генеральний директор КУА "Інеко-Інвест"Олег Морква. За його словами, якщо банк знаходиться в задовільному фінансовомустані, а певні обмеження пов'язані лише з постановою №319, то можна сповнаспробувати повернути свої засоби. "Можна робити самі різні заходи – відпошуку "потрібних зв'язків" в банці до подачі скарг у відповідніоргани", - відзначив експерт, додавши, що і банкам, і клієнтам вигідноприйти до компромісу в спірних ситуаціях, ніж доводити справу до суду.

Проте сповна може бути, що ситуація в банці значно серйозніше і гроші невидаються з тієї простої причини, що є проблеми з ліквідністю. В цьому випадку,говорять експерти, не допоможуть ні зв'язки, ні скарги, ні інші заходи.

Британська компанія Ceridian, що надає послуги у сфері управління персоналом, представила список найбільш яскравих типів офісних співробітників, які дратують своїх колег. Третю позицію в топ-десятці зайняли офісні інтригани – їх удалося "випередити" лише ледарям і скандалістам.

Напружена економічна ситуація, зокрема масові скорочення, дають привід длянового витка офісних інтриг, говорять фахівці. Нагадаємо, що, згідно данимДержкомстату, лише з серпня по грудень минулого року кількість безробітнихзбільшилася з 509,5 тис. до 844,9 тис. чоловік. У Києві кількість безробітнихзросла з 5 до 10 тисяч. На думку психологів, реальний ризик втратити роботу незрідка будить в людині не самі кращі якості.

Професійні маніпулятори

Анонімний опит в США показав, що 40% респондентів активно беруть участь вофісних інтригах, а 8 з 10 чоловік признаються, що неодмінно зробили б подібнідії проти свого боса або неприємного колеги, якби були упевнені в успіху ібезкарності.

Як показало дослідження, проведене кадровим агентством Accountemps, більшеполовини (53%) опитаних офісних працівників признається, що останнім часомінтриги у них на роботі почастішали. При цьому лише 29% респондентів вважаютьза краще триматися в стороні від офісних інтриг, а переважну більшість прагнутьтримати руку "на пульсі". Кожен шостий опитаний переконаний, що призагрозі виникнення закулісних маневрів, краще, що можна зробити, – це зробитивласні дії, щоб виявитися попереду.

Керівник дослідження Джон Цион розділив офісних маніпуляторів на п'ять основнихкатегорій:

- всезнайко (нескінченно міркує про те, "що відбуваєтьсянасправді", вдаючи, що володіє ексклюзивною інформацією);

- лобіст (активно і будь-якими способами відстоює свій проект);

- закулісний інтриган (як правило, привабливий, просувається по службі зарахунок маніпуляцій, а не за рахунок хорошої роботи);

- активіст (з ентузіазмом і навіть агресією відстоює "правусправу");

- радник ("очі" і "вуха" начальника).

На думку психолога Марини Деркач, до даних офісних "персонажів"можна було б додати шантажиста - людину, загрозливу обнародувати слабкі місцяабо помилки своєї жертви, якщо вона, скажімо, не прийме "потрібнерішення". Крім того, у великих і малих компаніях нерідкі ситуації крадіжкиідей, і це теж спосіб маніпуляції. "Аби ідеї не крали, не обговорюйте їх зколегами – донесіть інформацію до шефа. Адже, як відомо, краща комунікація вофісі - це спілкування з людиною, що впливає на ухвалення рішення, без"посередників". Якщо прямого зв'язку з керівником немає, озвучуйтесвої геніальні ідеї на планерках і нарадах.

Фахівці стверджують, що найчастіше мережі інтриг плетуть люди з середнімиздібностями і нереалізованими амбіціями, які просто не бачать інших засобів длядосягнення мети. Але інтриганом може стати і сповна мирний співробітник,доведений до стану сильної тривоги і навіть стресу.

Жертви офісних інтриг

З інтригами на роботі стикався практично кожен. Проте, на думку психологів,є категорії співробітників, які стають жертвою офісних інтриг частіше за інших.До них відносяться:

- новачки (оскільки їх здібності і наміри не цілком зрозумілі таким, щооточує);

- активні співробітники (оскільки з боку здається, що вони просуваються"за рахунок інших");

- колеги з вищою зарплатою;

- розсіяні "генератори ідей" (оскільки їх легко обдурити);

- керівники середньої ланки (в тому випадку, якщо потенційний інтриган"поклав око" на місце шефа);

- амбітні і пихаті співробітники (їх можна легко зловити на гачок"дружби" або "партнерства", а потім підставити).

Незрідка каталізатором інтриг стає конкуренція. Деяким співробітникампростіше підставити ніжку удачливішому колезі, ніж постаратися працювати краще.І тут вже все залежить від корпоративної культури, правил просування в компаніїі психологічних особливостей керівника. "В багатьох сферах діяльностіконкуренція вітається, але не варто доводити ситуацію до того, аби вонапереростала в склоки і інтриги. При грамотній організації робочого процесу іправильному підборі персоналу цього і не станеться, оскільки в цьому випадкуможливі тертя швидко зводяться нанівець, а спілкування з тим же новачком післяадаптаційного періоду вирівнюється", - відзначила консультант по підборуперсоналу рекрутинговой компанії HRC Talents Наталія Воськобойникова.

Як уникнути інтриг

Якщо вас посилено викликають на "відверту розмову" або"годують" чутками, якщо до цих пір байдужий колега активнонабивається в друзі, подумайте, ради чого це робиться? Можливо, вам готуютьсязавдати точного удару, адже друга набагато простіше підставити, чим ворога і,тим більше, сторонньої людини. 

Фахівці стверджують, що дотримання декількох простих правил з великоючасткою вірогідності допоможе уникнути офісних інтриг:

- про те, що подобається і не подобається, про нові ідеї і недолікикерівництва говорити лише публічно;

- не давати оцінки діям колег і керівника;

- озвучувати лише конструктивну критику без переходу на особі;

- не брати участь в плітках і "закулісних переговорах";

- не вести розмов на особисті теми;

- не демонструвати таким, що оточує свої слабкі місця і пристрасті;

- нікого не просити прикривати свої промахи;

- підтримувати рівні дружні взаємини з колегами свого рангу.

Хороший спосіб залишитися в стороні від інтриг – стати дійсно ціннимфахівцем, який приходить на роботу працювати, а не розпускати плітки і будуватипідступи. Така людина упевнена в собі, зажадався, сконцентрований на своїйдіяльності і тому нікому не заздрить. Він не захоплений обговоренням промахівколег, дорожить своєю репутацією і в будь-яких ситуаціях зберігає гідність.

Верховна Рада продовжила мораторій на продаж землісільськогосподарського призначення до 1 січня 2010 року. Хоча практично всі експерти в Україні упевнені в необхідності введення цього ринку вже зараз. Спори виникають лише довкола того, що потрібно зробити в першу чергу: спочатку відмінити мораторій або удосконалити законодавство.

Аргументи "за".

"У нас заборона на продаж с/х землі діє з 2001 року. За цей час чисельність сільського населення постійно зменшилася. Зараз паями на землю володіють люди, яким виповнилося 60-70 років. Вони вже не можуть обробляти свої ділянки. Ні вони, ні їх діти її обробляти не будуть", — вважає АндрійМартін, докторант Національного університету біоресурсів і природокористування України.

 
Таке положення справ, коли одні (законодавці) не хочуть, а інші (селяни) неможуть, лише посилює ситуацію на селі, затверджує Аркадій Корнацкий, главагромадської організації "Селянський фронт", глава поради директорівкомпанії "Агрофірма Корнацких". "Головною умовою економічногопрогресу в сільському господарстві є збільшення продуктивності, яке можнадосягти лише шляхом впровадження сучасних технологій. Селяни не в змозіінвестувати великі засоби в отриманих на початку 90-х паї. Тим, хто орендуєземлю, це не вигідно в принципі. Таким чином, піклуватися про збереженняродючих земельних ресурсів, їх поліпшення і меліорацію може лише крупнийвласник", — стверджує Корнацкий.

На думку Дмитра Андрієвського, глави Української селянської демократичної партії, мораторій не лише гальмує продаж с/х земель і створює умови длятіньових спекуляцій на цьому ринку. "Відкритий для вільного продажу ринокс/х землі дозволив би залучити в аграрний сегмент української економікисерйозних інвесторів і дозволив би в найкоротші терміни здолати наслідкисвітової фінансово-економічної кризи. Тепер, з його продовженням, ситуація лишепогіршає", — упевнений політик.

Банкіри вже давно говорять про інвестиційну перспективність даного ринку."Кредити, які ми даємо фермерам, у нас одні з найстабільніших, — говоритьВолодимир Лавренчук, глава правління "Райффайзен Банк Аваль". — Алерозвиток кредитування села гальмує мораторій і тінізація ринку. Зараз, при йогознятті, об'єми інвестицій в с/х сектор збільшилися б в два рази, в перспективі— в 15 разів". За його словами, ринок с/х земель в Україні оцінюється в$60 млрд.

Аргументи "проти".

Противники відміни мораторію вказують на той факт, що запуску механізмукупли/продажи землі заважає недосконалість нормативно-правової бази івідсутності в Україні єдиної системи земельного кадастру. Закони — "Проринок землі" і "Про земельний кадастр", — які повинні зробитиоптимальні умови для ринку сільгоспземель, чітко визначити порядок проведення іреєстрації договорів, знаходяться в підвішеному стані, говорять експерти. Їхдоопрацювання і прийняття у Верховній Раді ускладнюється політичноюнестабільністю в країні.

"Якщо зараз зняти мораторій і відкрити можливість вільно продавати землю,то існує велика вірогідність покупки ділянок за заниженою ціною", — заявивМикола Кобец, старший експерт аналітично-консультаційного центру ПРООН. За йогоданими, із-за девальвації гривни за останні декілька місяців ринок землі просівна $15 млрд. — з $50 до $35 млрд.

Крім того, є вірогідність того, що гроші, що хлинули на ринок, будутьнаправлені на скупку і перепродаж землі. Це приведе до зростання вартостісільгосппродукції і інфляції в країні. Правда, банкіри скептично відносяться дотакого розвитку подій. "Таких спекуляцій із землею, які ми моглиспостерігати в останні декілька років, більше не буде, — упевнений Лавренчук. —Кредитування землі поновиться не раніше 2010-2011 років".

Експерти вказують ще на одну проблему, що виникає при вільному продажі ділянок."Із-за загрози світового продовольчого голоду, що насувається, українськіземлі можуть бути скуплені іноземними компаніями, — говорить Валерій Гєєц,академік НАНУ, член наглядової поради НБУ. — Зокрема, торік зацікавленість воренді наших с/х земель проявляла Саудівська Аравія, Великобританія, країниЄС".

Латифундисти майже в законі

Поки фахівці дискутують про дієвість мораторію, в країні повним ходом йдерозвиток вітчизняних латифундій і тіньового ринку землі. За даними українськихділових ЗМІ, в країні налічується до 30 крупних компаній, оброблювальних від 50до 250 газемлі. Лідерами серед них є ТОВ "Українські аграрні інвестиції", щоорендує близько 250 тис. га в різних областях країни, сільгосппідприємстваМаріупольського металургійного комбінату імені Ілліча, контролюючі до 240 тис.га, ТОВ "Миронівський хлібопродукт" — до 250 тис. га, аграрнікомпанії групи "Пріват" — більше 100 тис. га.

За словами юристів, не дивлячись на мораторій, близько 70-80% зареєстрованихоперацій мають сповна легальний вигляд, і лише частина, що залишилася, можепретендувати на статус незаконних. "Існує безліч "майжелегальних" способів купити землю. Наприклад, стати власником землі черезсуд", — розповідає Анатолій Шевченко, юрист компанії IBC Group Сonsulting.В цьому випадку схема досить проста, тому дуже поширена: що бажає отриматиземлю дає у борг її господареві певну суму, яку той згодом не повертає.Кредитор, природно, подає до суду з вимогою повернути гроші. У свою чергу,боржник заявляє, що у нього немає необхідної суми на погашення боргу. Судвиносить ухвалу передати кредиторові як компенсація землю позичальника, пояснюєШевченко.

Експерти сумніваються, що після відміни мораторію в Україні повністю зникне тіньовийринок землі. Але всі згодні в одному: корумпованість "земельних"чиновників повинна при цьому значно зменшитися.

Спеціалісти з кадрів деяких компаній не приховують того факту, що, публікуючи вакансії, компанії формують кадровий резерв, інформуючи про вакансії, які не є відкритими в даний момент. Про це розказала директор з маркетингу і PR "HeadHunterУкраїна" Тетяна Топчій виданню "Дело".

За її словами, незважаючи на зростання пропозицій, у січні збереглася динаміка відриву у співвідношенні між кількістю розміщених вакансій і резюме. За багатьма вакансіями кількість резюме у декілька разів перевищує кількість пропозицій роботи. Зацікавленість є у висококваліфікованих фахівцях. Водночас, попиту на персонал з досвідом роботи 1-3 роки практично немає. Як відзначає Т.Топчій, в середньому кількість відгуків на одну вакансію у січні становила 33 людини. У жовтні на одну пропозицію відгукувалося вдвічі менше - 16. "В деяких професійних напрямах, наприклад, маркетингу, середня кількість відгуківна одну пропозицію може досягати і 150", - стверджує Т.Топчій.

В січнів Інтернеті було розташовано в 1,7 рази більше вакансій, ніж в грудні. Але знайти роботу при цьому не стало легше. В першій половині січня ринок праці не проявляв особливої активності. В період з 20 грудня по 7 січня нові резюме абов акансії практично не публікувались. Ситуація помітно оживилась після свят. Проте більшість вакансій заявлялось роботодавцями с метою прозондувати ситуацію або поновити власну базу. Найскладніше в січні було знайти роботу логістам, секретарям и маркетологам.

PR: wait...  I: wait...  L: wait...  LD: wait...  I: wait... wait...  CY: wait...  I: wait...  L: wait...  YCat: wait...  C: wait...  SD: wait...