| Про хвороби банківської системи |
| НОВИНИ |
|
Українській банківській системі не загрожує дефолт по зовнішніх зобов'язаннях. Значно більше банкірів хвилює проблема масових неплатежів позичальників по валютних кредитах. Якщо на початку березня курс дійсно підскочить до 9,5-10 грн../$, більшість банків не доживуть до останнього весняного місяця.
Цього року перед українськими банками "у все зростання" стоять дві проблеми: - неповернення кредитів населенням і збанкрутілими компаніями - труднощі з поверненням іноземних позик самими фінустановами із-за пониження курсу гривни.
У таких умовах, вважають гравці ринку, в 2009 році великим і більшості середніх банків доведеться забути про прибуток. Без крупних втрат переживуть фінансову кризу лише частина середніх і невеликі банки, які вели обережну кредитну політику. "У нас немає проблем, які створили собі великі банки, всіх клієнтів ми знаємо, - повідомляє Олексій Савченко, голова правління "партнер-банка". - З деякими пролонгуємо кредити, переоцінюємо заставне майно, збільшуємо об'єм застав".
Тим часом, повністю уникнути проблем з виплатою кредитів їм все-таки не удалося, признається банкір. "Банк не зацікавлений відбирати майно, яке було куплено за рахунок кредитних засобів, тому що це - не його профільна діяльність. Це неприємна частина нашої роботи, але інколи ми її робимо відповідно до чинного законодавства України", - відзначає Савченко.
Кому страшний зовнішній борг
"Всього у 2009 році вітчизняні банки повинні виплатити близько $4 млрд. по своїх єврооблігаціях і синдикованих кредитах, що складає порядка 29% всіх зовнішніх виплат державного і корпоративного секторів цього року", - розповідає Дарина Терещук, аналітик інвестиційної групи "АРТ-КАПИТАЛ".
Лідером за розміром виплат є "Альфа-банк" (Україна) - йому в 2009 році потрібно погасити три випуски єврооблігацій на суму $695 млн., а також виплатити три синдикати на $86,7 млн. "Далі слідує "Райффайзен Банк Аваль", чиї зобов'язання перед іноземними кредиторами на 2009 рік складають більше $760 млн. Замикає трійку боржників державний "Укрексімбанк" - 595 млн., який, не маючи підтримки з боку іноземних материнських структур, не зможе отримати долар ззовні і вимушений буде купувати його за гривни, - пояснює фахівець. - При нинішньому змінному курсі сума виплат для нього збільшиться в півтора рази, і не виключено, що він в цьому випадку звернеться за допомогою до держави".
Для банків, що мають в своєму розпорядженні материнську підтримку, проблема виглядає не так гостро, оскільки, швидше за все, вони дістануть доступ до рефінансування своїх боргів в інвалюті, хоча і тут можливі неприємні сюрпризи, не виключає Терещук.
Окрім прилюдного боргу в $4 млрд., існують ще приховані боргові зобов'язання. По оцінках аналітиків, українські банки в 2009 році повинні погасити кредитів на суму $16-17 млрд.
"Свої іноземні борги банкіри погасять без проблем", - упевнений Віктор Лісицкий, экс-руководитель групи радників НБУ, член поради підприємців при КМУ. Його оптимізм будується на думках самих банкірів і тому факті, що більшість іноземних "мам" підтримають своїх українських "дочок". Вони надто багато заплатили за вхід до України, аби відразу їх кинути, вважає Лісицкий.
Критичний поріг неповернень
Якщо з другою проблемою більшість банків розберуться самостійно, то неповернення кредитів населенням і збанкрутілими компаніями може обернутися проблемою не лише для позичальника, але і для банку.
За даними НБУ, в сукупному об'ємі наданих вітчизняними банками кредитів на 1 січня 2009 року доля прострочених складала 2,27%. Європейське рейтингове агентство S&P озвучило іншу цифру - на рівні 20%. "Я думаю, сьогодні неповернення або сумнівні кредити складають близько 10% від всіх кредитів, і в поточному році цей показник лише збільшуватиметься", - прогнозує генеральний директор "Кредит Колекшн Груп" Гжегож Копаніаж.
Критичним для банків з українським капіталом є 30%-й рівень неповернень, для "іноземців" - 40%, пояснює фахівець. І додає: перевищення цього показника ставить під питання рентабельність вмісту точок продажів і філій, а зрештою - бізнесу в цілому.
Кому потрібний проблемний позичальник?
Зоною підвищеної риски є валютні кредити у сфері автокредитування і іпотеки. Втрата роботи і знецінення національної валюти практично не залишають громадянам шансів погашати узяті на себе зобов'язання. Сьогодні на сайтах багатьох банків можна побачити розділи із списками виставленого на продаж заставного майна. Але і це не рятує. В умовах падіння доходів населення не в змозі купувати оцінене банками (ще за локризовими цінами) майно. Як результат - банкіри позбавляються припливу живих грошей. Це вимушує їх йти на поступки, шукати варіанти виходу з ситуації, що створилася, стверджує Лісицкий. "Один з банків запропонував такий вихід: 1/3 кредиту бере на себе державу, 1/3 виплачує позичальник, що залишилася 1/3 - банк, - розповідає він. - Якщо в держави немає грошей на свою частку, воно покриває її випуском державних коштовних паперів. Потім їх викупляє або банк, або платоспроможне физлицо".
У Асоціації українських банків і зовсім вирішили, що Кабмін в змозі повністю викупляти проблемні кредити. "Уряд може відібрати позичальників, що узяли валютні кредити під власні квартири, прорахувати їх річну заборгованість і викупити їх в банків. Це будуть відносно невеликі засоби, але це буде реальна допомога і позичальникам, і банкам", - вважає президент АУБ Олександр Сугоняко.
Нацбанк квапиться на допомогу
У відомстві Володимира Стельмаха своє бачення проблеми. "НБУ для задоволення потреб клієнтів банків - фізичних осіб, вводить цільові валютні аукціони", - говориться в повідомленні регулювальника.
Ідея така: комерційний банк звернеться до НБУ з пропозицією про те, які засоби і в якому об'ємі йому потрібні для виконання угоди між банком і позичальником. Складається реєстр клієнтів, в якому вказується Ф.І.О. громадянина, з яким поміщений кредитний договір, номер договору, суму несплачених відсотків по кредиту і загальну суму невиплати за кредитним договором. Валюта продаватиметься банку по курсу, який був встановлений на вказаному аукціоні. По такому ж курсу банк повинен буде продати валюту і своєму клієнтові.
При такому механізмі сам позичальник валюту не купує. "Допустимо, людина повинна щомісячно виплачувати банку $1000. Він приходить у відділення і платить гривнами виходячи з курсу, по якому НБУ продавав цю валюту банку", - пояснює Лісицкий.
Поки у банкірів ще є час вибирати, хто і яким чином рятуватиме позичальника і гроші банків. Але через два-три місяці буде вже пізно. "При курсі 8-8,5 грн../$ і вище доля проблемних кредитів збільшуватиметься щомісячно на 5% і через полгода може скласти близько 50% зі всіма витікаючими з цього для банківської системи наслідками", - упевнений керівник інформаційно-аналітичного центру "Форекс-клуб" Микола Івченко.
Якщо американська валюта виросте до 9,5-10 грн../$, проблемні кредити зростатимуть на 10% кожного місяця, резюмує експерт. А на думку колишнього міністра економіки і в.о. глави Нацбанку Арсенія Яценюка, якщо долар доросте до 10 грн., то для банківської системи це виявиться смертельним, і про повернення кредитів доведеться забути назавжди. |
