| Рекапіталізация по українські |
| НОВИНИ |
|
У бюджеті на 2009 рік передбачено 44 млрд. грн. на рекапитализацию банків.У Мінфіні вже коштує черга з тих, що бажають обміняти свої акції на урядовудопомогу. Банкіри визнають: грошей на всіх не вистачить. Кабмін дав задній хід Кабінет міністрів після консультацій з банкірами спростив порядок входженняуряду в капітал комерційних банків. "Новий варіант постанови передбачаєгнучкіші умови: немає мінімального пакету, можлива покупка привілейованихакцій", — заявив на засіданні уряду перший віце-прем'єр ОлександрТурчинов. "Кабмін постановою №960 від 04.11.2008 затвердив Порядок участідержави в капіталізації банків, що діє до теперішнього часу і передбачає якодну з обов'язкових умов придбання державою пакету акцій в розмірі не менше 50%+1акція. В той же час, 18 лютого Кабмін за узгодженням з НБУ, ЄБРР, Усесвітнімбанком і МВФ змінив вищезгаданий порядок, передбачивши, що держава братимеучасть в капіталізації банків незалежно від розміру пакету акцій, який вонозможе отримати. Змінили і інші положення цього Порядку". Рекапіталізация банку — справа добровільна, говорить Турчинов. Фінустановиповинні самі вирішувати, піддаватися їм такій процедурі чи ні. "Ми нехочемо нікого лякати примусовою націоналізацією. Докапіталізация — виключнодобровільний процес", — підкреслив перший віце-прем'єр. Тим часом аналітики говорять, що справа зараз навіть не в тому, вигіднофінансистам це чи ні. В умовах, коли ніхто нікого не кредитує, держава стає длябанку останньою соломинкою. Його допомогою користуватимуться ті установи, вяких просто не буде іншого вибору. І, перш за все, до цього вдадуться банки, вяких вже введена тимчасова адміністрація. Гроші є, але на всіх не вистачить Рекапіталізация обов'язково проходить за засоби, емітовані Національнимбанком. "Такий механізм прописаний у відповідному положенні Кабінетуміністрів. Крім того, в Законі про бюджет на 2009 рік передбачена сума 44 млрд.гривень, яка повинна піти на викуп акцій банків шляхом грошової емісії". Внести свій внесок до рекапитализацию українських банків погодилисяЄвропейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) і Усесвітній банк (ВБ), якіготові виділити біля €1 млрд. на цю програму. "Їх участь для банківськогосектора країни означає безперечний плюс, — вважають експерти"Astrum". — Міжнародні структури здатні підтримати упевненістьвкладників, а також добитися від української влади рішучих дій з підтримкибанків". Правда, самі банкіри доки не квапляться вдаватися до надмірного оптимізму.По-перше, ЄБРР має намір інвестувати лише в тому випадку, якщо НБУ і урядоб'єднають зусилля по стабілізації курсу гривни. "Ми не маємо наміруздійснювати інвестиції в разі необ'єктивної девальвації гривни", —підкреслив президент ЄБРР Томас Міров. Проте українська валюта продовжуєпоступатися своїми позиціями. Середній курс продажу американського долара вобмінниках Києва (за станом на 20 лютого) складав 8,65 грн../долл. По-друге, банкірипрямо говорять, що грошей міжнародних організацій не так вже багато длязадоволення "апетитів" тих, що всіх бажають. Всього, по словахМірова, його "установа готова цього року інвестувати до $600 млн. в 10-20українських банків для покупки акцій і виділення кредитів". Іноземні "батьки" тепер в ціні За інформацією газети The Financial Times, 17 міжнародних банків, нечекаючи допомоги від українського уряду, готові збільшити капітал власнихукраїнських "дочок" на $2 млрд. Зокрема, італійський Unicreditнадасть $62 млн. для рекапитализации "Укрсоцбанку". НімецькийCommerzbank збільшить капітал банку "Форум" на третину (33%, на $85млн.). BNP Paribas доводить ресурси "Укрсиббанку" до 5,3 млрд. грн.(збільшуючи їх на 32%). Сумнозвісний "Промінвестбанк" отримує відросійського "Зовнішекономбанку" кредитну лінію на $1 млрд. Незалишить в біді свою дочку — Raiffeisen Aval - і її австрійська"мама" Raiffeisen International. "Можна сказати, що цим банкам крупно повезло. Вони здатні за рахунокіноземних "мам" відкрито залучати потрібні засоби, — відзначаєзаступник голови правління одного з комерційних банків. — Для інших банківоголошення в ЗМІ інформації про заявку може викликати хвилю паніки у вкладниківі масовий відтік депозитних засобів з рахунків". Ще гостріше коштує проблема відсутності в Мінфіну висококласних фахівцівбанківської справи. "Адже навіть якщо передбачити, що Мінфін задовольнитьзаявки тих, що всіх бажають отримати додаткові кошти, звідки у нього стількипрофесіоналів, які зможуть займатися банками?" — запитує банкір. Проте вже зараз зрозуміло, що грошей на всіх не вистачить, тому їхрозподіл, швидше за все, відбуватиметься шляхом "закулісних"переговорів і взаємних домовленостей,резюмує він. |
