|
Стаття 73. Святкові і неробочі дні Встановити такі святкові дні: 1 січня - Новий рік
7 січня - Різдво Христове
8 березня - Міжнародний жіночий день
1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих
9 травня - День Перемоги
28 червня - День Конституції України
24 серпня - День незалежності України. Робота також не провадиться вдні релігійних свят: 7 січня - Різдво Христове
один день (неділя) - Пасха (Великдень)
один день (неділя) - Трійця. За поданням релігійних громадінших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, керівництвопідприємств, установ, організацій надає особам, які сповідують відповіднірелігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих святз відпрацюванням за ці дні. У дні, зазначені у частинахпершій і другій цієї статті, допускаються роботи, припинення яких неможливечерез виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи,організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці днідопускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку,передбачених статтею 71 цього Кодексу. Робота у зазначені днікомпенсується відповідно до статті 107 цього Кодексу. (Із змінами і доповненнями ідоповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради Української РСР від 29.07.81 р. N 2240-X;
законами Української РСР від 20.03.91 р. N 871-XII,
від 18.06.91 р. N 1205-XII;
законами України від 05.06.92 р. N 2417-XII,
від 28.06.96 р. N 256/96-ВР,
від 01.02.2000 р. N 1421-XIV,
від 20.03.2003 р. N 639-IV) НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙКОМЕНТАР
до статті 73 Кодексу законів про працю України 1. Частина першакоментованої статті перелічує святкові дні. Законодавець не пояснює, що усвятковий день працівники звільняються від виконання трудових обов'язків,вважаючи, що це випливає із самого визначення відповідних днів як святкових. 2. Звертає на себеувагу та обставина, що Різдво Христове - 7 січня - назване в числі святковихднів. Отже, особи, які сповідують не православну, а інші релігії, також можутьбути залучені в цей день до роботи тільки з підстав, зазначених у частинічетвертій коментованої статті. 3. Дні, у які робота непровадиться на підставі частини другої ст. 73 КЗпП, називаються неробочими.Визнання дня Різдва Христова - 7 січня - неробочим днем не позбавляє цей деньтакож і статусу святкового, як це встановлено частиною першою тієї ж статті. 4. Законом від 8 квітня1999 року відновлена частина третя ст. 67 КЗпП, яка передбачає перенесеннявихідного дня в разі його збігу із святковим або неробочим днем на наступнийпісля святкового або неробочого день. Тим самим відновилося практичне значеннявизнання неробочими днями Пасхи (Великодня) і Трійці, оскільки ці свята завждивипадають на неділю. 5. Частина третя ст. 73КЗпП визначає умови надання можливості віруючим, які сповідують не православну,а інші релігії, святкувати їх великі свята: 1) таким віруючим протягом року"керівництво підприємств" (звичайно законодавець вживає термін"власник", а не "керівництво") зобов'язане надавати дотрьох днів відпочинку з цією метою; 2) зазначені дні відпочинку підлягаютьвідпрацьовуванню; 3) керівництво підприємств надає дні відпочинку за поданнямрелігійних громад неправославних конфесій; 4) релігійні громади, які звертаютьсяз такими поданнями, повинні бути легалізовані в Україні шляхом реєстрації. 6. У святкові інеробочі дні робота може проводитися тільки за наявності підстав, передбаченихчастиною четвертою ст. 73 КЗпП. У святкові та неробочідні провадиться звичайна робота відповідно до графіка роботи підприємства,установи, організації або графіка змінності (виходу на роботу), якщо припиненняроботи неможливе з причин виробничо-технічних умов (безперервно діючіпідприємства, установи, організації), специфіки роботи (наприклад, охоронапідприємства, установи, організації), необхідності обслуговування населення.Крім того, можливе залучення до роботи у святкові та неробочі дні для виконанняневідкладних ремонтних і вантажно-розвантажувальних робіт. Закон не встановлюєбудь-яких вимог до порядку залучення до роботи у святкові та неробочі дні.Застосовувати в цьому випадку за аналогією правила, встановлені ст. 71 КЗпП длязалучення працівників до роботи у вихідні дні (це стосується і дозволувиборного органу первинної профспілкової організації на проведення робіт),підстав немає. 7. Залучення до роботиу вихідні та неробочі дні повинне оформлятися наказом лише в тому випадку, якщовихід працівників на роботу не передбачений графіком змінності (графіком виходуна роботу). 8. Не слід думати, що усвяткові і вихідні дні взагалі неможливе виконання робіт, пов'язаних,наприклад, із стихійним лихом, виробничими аваріями тощо. Це неможливо в силусуб'єктивного права, яке належить власникові. Однак власник може домовитися з працівникамипро укладення на ці дні для виконання зазначених термінових робітцивільно-правового договору.
|
