|
Стаття 60. Поділ робочого дня на частини На роботах з особливими умовамиі характером праці в порядку і випадках, передбачених законодавством, робочийдень може бути поділений на частини з тією умовою, щоб загальна тривалістьроботи не перевищувала встановленої тривалості робочого дня. НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙКОМЕНТАР
до статті 60 Кодексу законів про працю України 1. Особливим видомрежиму робочого часу є режим роботи з поділом робочого дня на частини. Поділробочого дня на частини передбачений ст. 60 КЗпП, однак ця стаття маєвідсильний характер. Вона тільки передбачає адресовану правотворчому органувказівку на те, що поділ робочого дня на частини допускається тільки на роботахз особливими умовами праці. Якщо така підстава для вирішення правотворчимиорганами питання про встановлення можливості поділу робочого дня на частини(особливі умови праці) має місце, то цей орган уповноважений визначити випадки,коли допускається поділ робочого дня на частини, і порядок поділу. 2. Ст. 60 КЗпП непередбачає погодження з виборним органом первинної профспілкової організаціїзапровадження режиму поділу робочого дня на частини. Однак ст. 7 Закону"Про колективні договори і угоди" передбачає визначення режиму роботив колективному договорі. Очевидно, вирішуючи в колективному договорі питаннярежиму роботи, сторони повинні визначити підстави і порядок застосування режимуроботи, який передбачає поділ робочого дня на частини. Погодження поділуробочого дня на частини з виборним органом первинної профспілкової організаціїможе також передбачатися законодавчими актами, які регулюють застосуваннятакого режиму роботи. 3. Поділ робочого дняна частини означає можливість встановлення перерви в роботі більше двох годин.Дві години або менше - це така тривалість перерви, яка дозволяє кваліфікуватиїї як перерву для харчування та відпочинку, природно, за умови відповідності їїст. 66 КЗпП. Встановлення перерви тривалістю понад дві години можливе лише напідставі ст. 60 КЗпП. Ст. 60 КЗпП передбачає регулювання порядку поділуробочого дня на частини законодавством. Відповідні правотворчі органи одержали правовизначати і кількість перерв, і їх тривалість. Час перерв, природно, у робочийчас не включається. 4. Можливість поділуробочого часу на частини передбачена постановою Ради Міністрів СРСР "Прорежим роботи водіїв і кондукторів міського пасажирського транспорту". Цяпостанова зберегла чинність в Україні. Вона поширюється на водіїв і кондукторівміського пасажирського транспорту. Постанова передбачає можливість поділуробочого дня на дві частини. На початку передбачалося обмежити кількість змін,поділених на частини, двадцятьма протягом місяця. Надалі (п. 16 постанови РадиМіністрів СРСР "Про заходи щодо поліпшення роботи міського пасажирськоготранспорту") це обмеження було скасоване. Як компенсація за поділ робочогодня (зміни) на частини була передбачена доплата до 30 відсотків тарифної ставки(окладу). Це обмеження варто розглядати як таке, що втратило чинність.Визначення розміру доплати робочого дня на частини охоплюється повноваженнямсторін колективного договору. Постановою РадиМіністрів СРСР від 17 січня 1983 року N 52 було рекомендовано розширитипрактику застосування режиму роботи, який передбачає поділ робочого дня начастини на підприємствах, в організаціях і установах, зайнятих обслуговуваннямнаселення. Це була не норма прямої дії, а тільки пропозиція, адресованамісцевим органам виконавчої влади. І все-таки названа постанова, не визначаючипорядку поділу робочого дня (зміни) на частини, надає право відповідним органаммісцевої виконавчої влади і місцевого самоврядування право дозволяти застосуваннярежиму роботи, який передбачає поділ робочого дня на частини на підприємствах,в організаціях, установах, зайнятих обслуговуванням населення. Встановлення режимуроботи, який передбачає поділ робочого дня на частини для водіїв і кондукторів,допускається відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 24 січня 1969 рокуза погодженням із працівником. В інших випадках вирішення питання пронеобхідність такого погодження відноситься, на наш погляд, до компетенціїсторін колективного договору. Введення поділу робочого дня на частини безпогодження з працівником передбачає виконання вимог частини третьої ст. 32КЗпП. 5. Можливість поділуробочого дня на частини передбачена деякими нормативно-правовими актами, щорегулюють питання робочого часу і часу відпочинку в окремих галузях народногогосподарства.
|
