Стаття 57. Початок і закінчення роботи

Час початку і закінченнящоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудовогорозпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙКОМЕНТАР
до статті 57 Кодексу законів про працю України

1. Відповідно достатті, що коментується, визначення часу початку і закінчення щоденної роботи(зміни) належить до компетенції трудового колективу, який затверджує правилавнутрішнього трудового розпорядку (ст. 142 КЗпП), сторін колективного договору(абзац сьомий частини другої ст. 7 Закону "Про колективні договори іугоди"), власника і виборного органу первинної профспілкової організації(п. 13 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників таслужбовців підприємств, установ, організацій - далі для стислості - Типовіправила внутрішнього трудового розпорядку).

2. Час початку ізакінчення роботи (зміни) визначається на підприємствах, в установах,організаціях у відповідності до законодавства. Законодавство визначаєнасамперед правила встановлення режиму роботи підприємств, установ,організацій. Режим роботи підприємств, установ, організацій визначає режимробочого часу працівників.

Законодавство визначаєтакий порядок встановлення режиму роботи підприємств, установ, організацій:

1) повноваженнявстановлювати зручний для населення режим роботи розміщених на відповіднійтериторії підприємств, установ, організацій сфери обслуговування населення,незалежно від форми власності, належить виконавчим органам сільських, селищних,міських рад, які мають право вирішувати відповідні питання за погодженням ізвласником (підпункт 4 п. "б" ст. 30 Закону "Про місцевесамоврядування в Україні");

2) повноваженнявстановлювати зручний для населення режим роботи підприємств комунальногогосподарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування,що є в комунальній власності відповідних територіальних громад, належитьвиконавчим органам сільських, селищних, міських рад (підпункт 9 п."а" ст. 30 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні");

3) у міністерствах,інших центральних органах виконавчої влади, виконкомах обласних, Київській таСевастопольській міських державних адміністраціях) робота починається з 9 годинза київським часом, тобто за другим міжнародним годинним поясом (ст. 3 УказуПрезидента України "Про запровадження на території України регіональнихграфіків початку робочого дня").

В інших випадкахвласники самостійно визначають час початку і закінчення роботи підприємств таінші питання режиму їх роботи.

3. Очевидно, тількивстановлений для органів виконавчої влади час початку роботи цих органів єодночасно і часом початку роботи більшості працівників цих органів. В іншихвипадках розбіжності між режимом роботи підприємства і режимом роботипрацівників можуть бути. Вони можуть бути несуттєвими, а можуть досягатимаксимуму. Є безперервно діючі виробництва, які працюють цілодобово і безвихідних днів. Працівники в такому режимі працювати, природно, не можуть.

4. Якщо режим роботипрацівників є стабільним, він може встановлюватися безпосередньо в правилахвнутрішнього трудового розпорядку. Використання для цього схеми, яка дається вп. 13 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку, є не цілком зручним,оскільки ця схема передбачає диференціацію часу початку і кінця роботи, часуперерв лише за змінами. Цілком очевидно, що режим роботи слід диференціювати закатегоріями працівників: керівник підприємства не повинен починати роботуодночасно з працівником, який прибирає його кабінет.

5. Встановлення часупочатку і закінчення роботи безпосередньо в колективному договорі не цілком бивідповідало ст. 57 КЗпП. Однак можливо, щоб сторони колективного договору взялина себе обов'язок підготувати зміни і належним чином удосконалили правилавнутрішнього трудового розпорядку (у частині, яка стосується часу початку ізакінчення роботи).

6. Графіки змінностізатверджуються при роботі змінами протягом дня (доби). З п. 13 Типових правилвнутрішнього трудового розпорядку належить зробити висновок про те, що графікизмінності затверджуються саме в таких випадках. Графіки змінності доводяться довідома працівників, як правило, не пізніш як за 1 місяць до їх введення в дію.

7. В інших випадках,коли робота не проводиться змінами, але час початку і закінчення роботи не єпостійним або вихідні дні надаються "за змінним графіком",передбачене затвердження графіків роботи. Вони складаються на певний проміжокчасу, на певний обліковий період, у межах якого повинна бути дотриманавстановлена тривалість робочого тижня. У будь-якому разі повиннезабезпечуватися дотримання річного балансу робочого часу. Такі графікидоводяться до відома працівників також не пізніш як за місяць до введення їх удію (п. 13 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку). П. 1 роз'ясненняДержкомпраці СРСР і ВЦРПС "Про деякі питання, пов'язані з переведеннямробітників та службовців підприємств, установ і організацій на п'ятиденнийробочий тиждень з двома вихідними днями" встановлює, що графіки доводятьсядо відома працівників не пізніш як за два тижні до введення їх у дію.Суперечність між названими нормативними актами повинна вирішуватися на користьакта, прийнятого пізніше, тобто в даному випадку керуватися слід п. 13 Типовихправил внутрішнього трудового розпорядку.

8. До початку роботикожен працівник зобов'язаний відмітити свій прихід на роботу, а післязакінчення робочого дня (зміни) - припинення роботи в порядку, встановленому напідприємстві. На безперервно діючих виробництвах працівникам забороняєтьсяприпинення роботи до явки змінника (п. 16 Типових правил внутрішнього трудовогорозпорядку).