Стаття 51. Скорочена тривалість робочого часу

Скорочена тривалість робочогочасу встановлюється:

1) для працівників віком від16 до 18 років - 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учніввіком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) - 24 години на тиждень. 

Тривалість робочого часуучнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час неможе перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченоїв абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку; 

2) для працівників, зайнятихна роботах з шкідливими умовами праці, - не більш як 36 годин на тиждень.

Перелік виробництв, цехів,професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право наскорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленомузаконодавством.

Крім того, законодавствомвстановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорійпрацівників (учителів, лікарів та інших).

Скорочена тривалість робочогочасу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і ворганізаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років абодитину-інваліда. 

(Із змінами і доповненнями,внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.05.89 р. N 7543-XI;
 Законом Української РСР від 20.03.91 р. N 871-XII;
 Законом України від 05.07.95 р. N 263/95-ВР)

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙКОМЕНТАР
до статті 51 Кодексу законів про працю України

1. Скорочена тривалістьробочого часу означає, що час, протягом якого працівник повинен виконуватитрудові обов'язки, скорочується, однак працівник має право на оплату праці врозмірі повної тарифної ставки, повного окладу. Скорочена тривалість робочогочасу встановлюється, як правило, законодавством. Відповідно до частиничетвертої ст. 51 КЗпП вона може встановлюватися і на підприємствах і ворганізаціях (у колективних договорах) для жінок, які мають дітей віком до 14років або дитину-інваліда. Відзначимо, що вживання у першому випадку множини("дітей віком до 14 років"), а в другому - однини ("дитину-інваліда")не дає підстав для висновку про те, що в частині четвертій ст. 51 КЗпП маютьсяна увазі жінки, які мають двох або більше дітей або дитину-інваліда. Не будесуперечити ст. 51 КЗпП встановлення на підставі частини четвертої ст. 51 КЗпПскороченого робочого часу і для тих жінок, які мають хоча б одну дитину взазначеному віці. Варто також враховувати, що встановлення для зазначеноїкатегорії жінок скороченої тривалості робочого часу - це право, а не обов'язокпідприємства, організації. А відповідно до ст. 9¹ КЗпП підприємства,організації мають право встановлювати пільги для будь-якого кола працівників.Проте для інших працівників (крім зазначених категорій жінок) підприємствамають право встановлювати пільги з робочого часу на підставі ст. 50, а нечастини четвертої ст. 51 КЗпП.

Слова "за рахуноквласних коштів", що містяться в частині четвертій ст. 51 КЗпП, прийшли всуперечність з податковим законодавством, а тому не повинні застосовуватись привизначенні меж прав підприємств. Справа в тому, що п. 5.10 ст. 5 Закону"Про оподаткування прибутку підприємств" заборонив встановлюватидодаткові обмеження щодо віднесення витрат до складу валових витрат платникаподатку на прибуток, крім тих, які зазначені в названому Законі. А п. 5.6.1 ч.5.6 ст. 5 цього Закону дозволяє відносити до валових витрат платника податку наприбуток будь-які виплати в грошовій чи натуральній формі, встановлені задомовленістю сторін. Очевидно, маються на увазі домовленості між власником івиборним органом первинної профспілкової організації, що представляє інтереситрудового колективу, між власником і працівником, а отже, зазначені витратипідприємства можуть робити не за рахунок прибутку, а відносити їх на валовівитрати.

2. Скорочена тривалістьробочого часу для працівників віком від 16 до 18 років складає 36 годин натиждень. Для працівників віком від 15 до 16 років, а також для учнів віком від14 до 15 років, які працюють у період канікул, робочий час встановленийскороченою тривалістю 24 години на тиждень.

3. В абзаці другому п.1 ст. 51 КЗпП буквально говориться про тривалість робочого часу учнів, якіпрацюють протягом навчального року у вільний від навчання час. Вона не можеперевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, встановленого дляосіб відповідного віку. Оскільки особи, зазначені в абзаці другому п. 1 ст. 51КЗпП, можуть мати різний вік, то і половина максимальної тривалості робочогочасу буде дорівнювати 12 годинам (для осіб віком від 14 до 15 і від 15 до 16років), 18 годинам (для осіб віком від 16 до 18 років) на тиждень. Зазначенатривалість робочого часу не є тривалістю скороченого робочого часу,встановленого законодавством. Це - передбачена законодавством максимальнатривалість неповного робочого часу цієї категорії працівників. Тому роботапротягом цього часу оплачується пропорційно, тобто при зазначеній тривалостіробочого часу виплачуватися працівникам буде не повна тарифна ставка (оклад), атільки її половина чи відповідна менша її частина, якщо тривалість робочогочасу буде меншою встановленої межі тривалості неповного робочого часу.

4. Скорочена тривалістьробочого часу для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці,не може перевищувати 36 годин на тиждень. У цих межах скорочення тривалостіробочого часу диференціюється, як це визначено Переліком виробництв, цехів,професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких надає право наскорочену тривалість робочого тижня (далі в межах коментарю до ст. 51 КЗпП -Перелік). Відповідно до доручення, даного Кабінетом Міністрів, Мінпраці затвердженийПорядок застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливимиумовами праці, робота в яких надає право на скорочену тривалість робочого тижня(далі в межах коментарю до ст. 51 КЗпП - Порядок). Прийняття названихнормативно-правових актів привело до припинення застосування в Українівідповідних нормативно-правових актів Союзу РСР).