Стаття 40. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу

Трудовий договір, укладений наневизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строкуйого чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органомлише у випадках:

1) змін в організаціївиробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства абоперепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельностіабо штату працівників; 

1¹) виключено 

2) виявленої невідповідностіпрацівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньоїкваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, атак само в разі скасування допуску до державної таємниці, якщо виконанняпокладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;

3) систематичного невиконанняпрацівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовимдоговором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівникараніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

4) прогулу (в тому числівідсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважнихпричин;

5) нез'явлення на роботупротягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасовоїнепрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщозаконодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи(посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатністьу зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи(посада) зберігається до відновлення працездатності або встановленняінвалідності;

6) поновлення на роботіпрацівника, який раніше виконував цю роботу;

7) появи на роботі внетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

8) вчинення за місцем роботирозкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду,що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входитьнакладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадськоговпливу.

9) виключено 

Звільнення з підстав,зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливоперевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Не допускається звільненняпрацівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період йоготимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а такожу період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється навипадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

(Із змінами і доповненнями,внесеними згідно з указами
 Президії Верховної Ради Української РСР від 21.12.83 р. N 6237-X,
 від 27.06.86 р. N 2444-XI,
 від 27.05.88 р. N 5938-XI;
 Законом Української РСР від 20.03.91 р. N 871-XII;
 законами України від 12.07.94 р. N 92/94-ВР,
 від 19.01.95 р. N 6/95-ВР,
 від 05.07.95 р. N 263/95-ВР,
 від 30.06.99 р. N 784-XIV,
 від 24.12.99 р. N 1356-XIV,
від 11.05.2004 р. N 1703-IV)

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙКОМЕНТАР
до статті 40 Кодексу законів про працю України

1. Трудовий договірпороджує тривалі правовідносини між власником або уповноваженим ним органом(підприємством, установою, організацією) і працівником. Водночас закон, у принципі,визнає за його сторонами право одностороннього розірвання трудового договору іприпинення існуючих між сторонами трудових відносин відповідно до правил,установлених законодавством про працю.

Власник, на відміну відпрацівника, позбавлений права на свій розсуд розірвати трудовий договір,укладений на невизначений строк. Його право на розірвання трудового договору єзначно більш обмеженим, ніж таке ж право працівника. Власник вправі із своєїініціативи звільнити працівника тільки за умови, що є підстави, з якими законпов'язує виникнення в нього права на розірвання трудового договору. І лише занаявності права на звільнення працівника власник реалізує його на свій розсуд:він вправі звільнити працівника або не звільняти (за винятком випадків, коли ізвідповідних норм законодавства випливає обов'язок власника звільнитипрацівника. Так, власник не може залишити працівника на попередній роботі, якавідповідно до висновку МСЕК протипоказана йому за станом здоров'я, і завідсутності згоди працівника на переведення зобов'язаний звільнити його напідставі п. 2 ст. 40 КЗпП). Право на свій розсуд вирішувати питання пророзірвання трудового договору за наявності встановленої законом підставизалишається за власником навіть після того, як він запросив і одержав від виборногооргану первинної профспілкової організації дозвіл на звільнення працівника.

За наявності підставидля розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ниморгану, він може розірвати трудовий договір, укладений як на невизначенийстрок, так і на погоджений сторонами строк. Ніяких додаткових загальнихобмежень для дострокового розірвання строкового трудового договорузаконодавством не встановлено: якщо є підстави для розірвання трудовогодоговору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, то власник вправірозірвати і строковий договір і договір, укладений на невизначений строк.

Тільки контрактом, утому числі й укладеним на невизначений строк, можуть бути встановлені обмеженняправа власника звільняти працівника. Такий висновок слід зробити з частинитретьої ст. 21 КЗпП.

2. Саме по собі закріплення в законодавстві повноважень відповідного органу, що виконує функціївласника, звільняти працівників зовсім не означає право звільняти завідсутності законних підстав. Так, пункти "в" і "г" частинип'ятої ст. 41 Закону "Про господарські товариства" відносять докомпетенції загальних зборів акціонерів відкликання членів ради акціонерноготовариства (спостережної ради), членів виконавчого органу і ревізійної комісії.Якщо це стосується осіб, які виконують відповідні обов'язки без заняття штатноїпосади (на громадських засадах), то збори дійсно вправі в будь-який часздійснити своє повноваження відкликати їх за умови, що будуть додержані правиласкликання зборів і прийняття зборами рішення. Але якщо мова йде про осіб, якімають статус працівників на посадах членів ради, виконавчого органу аборевізійної комісії, то вони можуть бути достроково відкликані, тобто звільненіз роботи, тільки за наявності підстав для припинення трудового договору. Така ждумка висловлена і Верховним Судом України щодо можливості достроковогозвільнення осіб, які займають виборні платні посади в акціонерних товариствах,в порядку дисциплінарного стягнення (Застосування судами цивільного іцивільно-процесуального законодавства. - К.: Ін Юре, 2002. - С. 141).