Стаття 39¹. Продовження дії строкового трудового договору
на невизначений строк

Якщо після закінчення строкутрудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично триваютьі жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженоюна невизначений строк.

Трудові договори, що булипереукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбаченихчастиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначенийстрок.

(Доповнено статтею 39¹згідно із
 Законом України від 19.01.95 р. N 6/95-ВР)

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙКОМЕНТАР
до статті 39¹ Кодексу законів про працю України

1. Закінчення строкутрудового договору тягне його припинення. В останній день роботи або до цьогоповинен бути виданий наказ про звільнення. В останній день роботи повинен бутизроблений запис у трудову книжку, а трудова книжка повинна бути виданапрацівникові. Якщо в той день працівник на роботі був відсутній (хвороба,відсутність без поважної причини), все одно наказ про звільнення оформляється,робиться запис про звільнення в трудовій книжці, а працівника телеграмою чирекомендованим листом повідомляють про звільнення і необхідність одержаннятрудової книжки. Звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності узв'язку з закінченням строку трудового договору не позбавляє його права наодержання допомоги по соціальному страхуванню протягом встановлених строків чидо видужання (встановлення інвалідності), оскільки право на допомогу посоціальному страхуванню працівник отримує в разі втрати працездатності в періодроботи (ч. 1 ст. 4 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальнестрахування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,обумовленими народженням та похованням"), і це право не ставиться взалежність від припинення трудового договору після настання страхового випадку(факту втрати працівником працездатності).

2. Для правильноговизначення останнього дня роботи з метою звільнення працівника після закінченнястроку трудового договору слід, по-перше, уникати відступів від ст. 241¹КЗпП при визначенні строку трудового договору. По-друге, важливо враховувати,що трудовий договір укладається до початку роботи, і хоча датою прийняття нароботу і в наказі про прийняття на роботу і в трудовій книжці називаєтьсяперший день роботи, трудовий договір варто вважати таким, що укладений упопередній день. І якщо працівник уклав трудовий договір, наприклад, 29 жовтняі приступив до роботи 30 жовтня на строк 6 місяців, то він підлягає звільненнюне 30 квітня наступного року (це означало б, що трудові відносини тривають 6місяців і один день), а 29 квітня.

Якщо трудовий договірукладений на час виконання визначеної роботи, працівник повинен бути звільненийв останній день виконання роботи.

Якщо працівникприйнятий на роботу для заміщення тимчасово відсутнього працівника за умови, щострок відсутності постійного працівника відомий, працівник, прийнятий застроковим трудовим договором, підлягає звільненню в останній день перед виходомна роботу постійного працівника. Якщо ж постійний працівник вийшов на роботубез попередження, то йому варто запропонувати написати в цей день заяву провихід на роботу, а вийти на роботу наступного дня, оскільки право виконуватироботу в день виходу на роботу постійного працівника без попередження має непостійний працівник, а працівник, прийнятий для його заміни за строковимтрудовим договором. Крім того, треба враховувати, що, як правило, оформлення утакий спосіб виходу на роботу постійного працівника, для заміщення робочогомісця якого приймався інший працівник за строковим трудовим договором, вимагаєчасу: заяву працівника повинен розглянути керівник, він дає вказівкупідготувати наказ тощо До цього часу керівник може бути зайнятий іншимисправами, а наказ він зможе підписати тільки наприкінці дня. Тому не сліддумати, що працівник вправі передати заяву про вихід на роботу у відділ кадрів,а сам - йти на робоче місце.