|
Стаття 33. Тимчасове переведення працівника на іншуроботу, не обумовлену трудовим договором Тимчасове переведенняпрацівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається лишеза його згодою. Власник або уповноважений ниморган має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу,не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказанапрацівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідківстихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також іншихобставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальніжиттєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою,ніж середній заробіток за попередньою роботою. У випадках, зазначених участині другій цієї статті, забороняється тимчасове переведення на іншу роботувагітних жінок, жінок, які мають дитину-інваліда або дитину віком до шестироків, а також осіб віком до вісімнадцяти років без їх згоди. (У редакції Закону України
від 24.12.99 р. N 1356-XIV) НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙКОМЕНТАР
до статті 33 Кодексу законів про працю України 1. Попередня редакціяцієї статті, що діяла до 13 січня 2000 року, передбачала можливість переведенняпрацівників на іншу роботу без їх згоди в разі виробничої необхідності дляпідприємства, установи, організації. Причому виробнича необхідність розуміласядосить широко: від стихійного лиха та виробничої аварії до заміни відсутньогопрацівника. Однак після прийняттяКонституції України, стаття 43 якої заборонила використання примусової праці,Пленум Верховного Суду України в Постанові "Про застосування КонституціїУкраїни при здійсненні правосуддя" від 1 листопада 1996 року роз'яснив, щозакони, прийняті до набрання чинності Конституцією України, діють лише в разі,якщо не суперечать Конституції. У зв'язку з цим у названій постанові прямовказувалося на неможливість застосування статей 32, 33 і 34, що дозволяливласникові вимагати виконання роботи, не передбаченої трудовим договором. 2. З таким принциповимпідходом щодо заборони власникові або уповноваженому ним органу тимчасовопереводити працівника на іншу роботу без його згоди погодилася і Верховна РадаУкраїни, яка Законом "Про внесення змін до Кодексу законів про працю"виклала статті 33 і 34 у нових редакціях, а статтю 35 виключила з цього Кодексувзагалі. Тепер частина першастатті, що коментується, уточнює загальне правило частини 1 статті 32 КЗпП проте, що тимчасове переведення на іншу роботу допускається лише за наявностізгоди працівника на його тимчасове переведення. 3. З цього загальногоправила зроблений лише один виняток. Відповідно до частини другої статті, щокоментується, переведення працівника на іншу роботу без його згоди допускаєтьсядля відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій,виробничих аварій, а також за інших обставин, які ставлять або можуть поставитипід загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, тобто в надзвичайнихумовах. Але навіть при виникненні зазначених обставин не дозволяєтьсяпереведення на іншу роботу вагітних жінок, жінок, які мають дитину-інвалідавіком до 6 років. Незважаючи на настільки категоричне формулювання частинитретьої ст. 33 КЗпП, все-таки здається, що не буде підстав вважати незаконнимпереведення цих категорій працівників за наявності їх згоди. Тимчасове переведенняпрацівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, можливе в разі небудь-якої виробничої аварії, а тільки для відвернення або ліквідації наслідківтакої аварії, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальніжиттєві умови людей. Для проведення робіт щодо відвернення або ліквідаціїнаслідків всіх інших аварій працівник може бути переведений тільки за йогозгодою. Тимчасове переведенняна іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, у випадках, перелічених участині другій коментованої статті, відповідає як ст. 43 Конституції України,так і Конвенції МОП N 29 "Про примусову або обов'язкову працю". 4. Законодавець,формулюючи нову редакцію ст. 33 КЗпП, відмовився від того, щоб передбачити вній можливість тимчасового переведення на іншу роботу без згоди працівника нетільки на тому ж самому підприємстві, а й на інше підприємство. Томупереведення працівника без його згоди на іншу роботу на інше підприємство безйого згоди в разі виникнення надзвичайних обставин, передбачених частиноюдругою статті 33 КЗпП, законом не дозволяється. 5. За наявностіпідстав, зазначених у частині другій ст. 33 КЗпП, допускається переведенняпрацівника без його згоди на будь-яку іншу роботу на тому ж підприємстві, а нетільки на ту, яка безпосередньо пов'язана з відверненням надзвичайних обставинабо ліквідацією їх наслідків. 6. При виникненнінадзвичайних обставин допускається переведення на іншу роботу на строк доодного місяця. Обмеживши тривалість переведення одним місяцем, закон не обмеживкількість таких переведень та їх загальну тривалість протягом календарногороку. 7. З нової редакції ст.33 КЗпП виключене положення про те, що відмова без поважних причин відтимчасового переведення вважається порушенням трудової дисципліни. Однак це неозначає, що власник позбавляється права притягнути працівника, який безповажних причин відмовився приступити до нової роботи, до дисциплінарноївідповідальності. Накладення на працівника дисциплінарних стягнень у цьомувипадку має під собою підставою ст. 139 КЗпП, яка встановлює обов'язокпрацівника вчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженогоним органу. 8. Оплата праці припереведенні на іншу роботу з підстав, передбачених ст. 33 КЗпП, провадитьсявідповідно до виконаної роботи, але не нижче, ніж середній заробіток запопередньою роботою.
|
