|
Стаття 26. Випробування при прийнятті на роботу При укладенні трудовогодоговору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевіркивідповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробуванняповинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування напрацівників поширюється законодавство про працю. Випробування не встановлюєтьсяпри прийнятті на роботу: осіб, які не досягли вісімнадцяти років; молодихробітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодихспеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених узапас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; інвалідів,направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальноїекспертизи. Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу віншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу,організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством. (Із змінами, внесеними згідноіз Законом
Української РСР від 20.03.91 р. N 871-XII;
Законом України від 19.01.95 р. N 6/95-ВР) НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙКОМЕНТАР
до статті 26 Кодексу законів про працю України 1. З метою перевіркивідповідності працівника роботі, на яку він приймається, при укладеннітрудового договору може бути встановлене випробування. У статті 26 КЗпП зазначено,що умова про випробування може бути встановлена угодою сторін. Одностороннєвстановлення власником умови про випробування є недопустимим. З урахуваннямцього, умова про випробування буде вважатися законною у таких випадках: 1)умова про випробування внесена в письмово оформлений трудовий договір(контракт) і повторена у наказі про прийняття на роботу; 2) умова провипробування застережена в заяві про прийняття на роботу і повторена в наказіпро прийняття на роботу; 3) умова про випробування не міститься в заяві проприйняття на роботу, але внесена в наказ про прийняття на роботу, з якимпрацівник ознайомлений під розписку до початку роботи; 4) умова провипробування не застережена в заяві про прийняття на роботу, але внесена внаказ про прийняття на роботу, з яким працівник ознайомлений під розписку післяпочатку роботи, і при цьому він не заперечував проти внесення в наказ такоїумови. 2. Відмова працівникавід встановлення випробування може бути підставою для відмови в прийнятті нароботу. 3. Зазначення на метувипробування - перевірку відповідності працівника - не означає, що дійсноздійснюється якась перевірка, крім здійснення звичайного контролю праціпрацівника та її результатів, а також додержання працівником внутрішньоготрудового розпорядку. 4. Випробування не можевстановлюватися при прийнятті на роботу працівників, зазначених у статті, щокоментується, а також в інших випадках, коли спеціальними нормативними актамивстановлення випробування заборонене. Зокрема, не може бути встановленевипробування для тимчасових, сезонних працівників. 5. Згідно з ст. 19Закону "Про державну службу" для перевірки професійного рівня іділових якостей особи, яка претендує на посаду державного службовця, можезастосовуватися стажування. Положення про порядок стажування в державнихорганах затверджене Кабінетом Міністрів. Стажування можуть проходити як особи,які вперше претендують на посаду державного службовця, так і державніслужбовці, що бажають зайняти вищу посаду. Добір кандидата на стажуванняздійснюється з ініціативи органу, в якому буде проходити стажування. Для йогопроведення необхідна письмова заява особи, яка буде стажуватися, і згодакерівника за місцем як стажування, так і основної роботи стажиста. Працівники,що досягли пенсійного віку, до стажування не залучаються. Зарахування настажування і зміна порядку його проходження оформляється наказом(розпорядженням) керівника державного органу, у якому буде проводитисястажування. У такий же спосіб визначається строк стажування. Стажуванняпрацівника проводиться з відривом від основної роботи. За працівником, якийнаправлений на стажування, зберігається його посада і заробітна плата заосновним місцем роботи (державний орган, який запросив працівника настажування, відшкодовує підприємству за місцем основної роботи витрати звиплати стажисту заробітної плати). Стажисту за основним місцем роботивідшкодовуються також витрати на проїзд до місця стажування і назад, добові зачас перебування в дорозі і найм житла. Стажист (не державний службовець), якийпісля успішного закінчення стажування виявив бажання працювати в цьомудержавному органі, приймається на роботу в конкурсному порядку, але йомунадається перевага перед особами, які беруть участь у даному конкурсі, але непроходили стажування. Державний службовець після успішного закінченнястажування може бути переведений на вищу посаду за рішенням відповідногодержавного органу без конкурсного добору. 6. Деякінормативно-правові акти передбачають стажування як спосіб підвищеннякваліфікації (Положення про умови матеріального забезпечення осіб, направленихза кордон на навчання, стажування, для підвищення кваліфікації; Положення простажування викладачів вищих навчальних закладів на підприємствах, ворганізаціях, наукових установах та навчальних закладах).
|
