Глава XVI-А
ТРУДОВИЙ КОЛЕКТИВ (Доповнено главою XVI-А згідноз Указом Президії
Верховної Ради Української РСР від 27.05.88 р. N 5938-XI) Стаття 2521. Трудовий колектив підприємства Трудовий колектив підприємстваутворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності наоснові трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюютьтрудові відносини працівника з підприємством. Повноваження трудовогоколективу визначаються законодавством. (У редакції Закону Української
РСР від 20.03.91 р. N 871-XII) НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 2521 Кодексу законів про працю України 1. ЗаконодавствоУкраїни залишається на позиції визнання єдиного трудового колективу. Йогоутворюють громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основітрудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, які регулюютьтрудові відносини працівника з підприємством. Під іншими формами не слідрозуміти цивільно-правові форми, оскільки при укладенні таких договорів сторонине вступають у трудові правовідносини. Залишається визнати, що під іншимиправовими формами, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством,розуміється членство у виробничих кооперативах та фермерських господарств.Однак, однозначно питання про те, чи є членство безпосередньою підставоютрудових правовідносин, ніде не вирішено. Проте, Верховний Суд твердо стоїть напозиції визнання членства у виробничих кооперативах і колективнихсільськогосподарських підприємствах безпосередньою підставою трудових правовідносин. 2. Стаття, щокоментується, не диференціює трудовий колектив на працівників-власників (абоучасників власності) і працівників, які не беруть участь у власностіпідприємства. Наймані робітники змушені миритися з такою ситуацією. Якщопрацівники-власники ущемляють їх інтереси (наприклад, при укладенніколективного договору), наймані робітники можуть створити окрему профспілку длявідстоювання власних інтересів. 3. Із складу трудовогоколективу не виключається навіть керівник підприємства, який призначається(обирається, приймається) для управління трудовою діяльністю колективу і, якправило, протистоїть трудовому колективу при укладенні колективного договору якінша його сторона. 4. У ст. 2521КЗпП і наступних статтях Кодексу законів про працю мова йде лише про трудовийколектив підприємства. Це не означає, що законодавство України про працю невизнає прав трудових колективів установ і організацій. Але історично таксклалося, що до Кодексу законів про працю були включені лише положення, якістосуються трудових колективів підприємства. 5. В Україні зберігаєчинність Закон СРСР "Про трудові колективи і підвищення їх ролі вуправлінні підприємствами, установами, організаціями" у частині, яка несуперечить законодавству України. Специфіка цього Закону полягає в тому, що вінбув прийнятий у період так званого "зрілого соціалізму". Звідси -декларативність положень Закону. Він начебто б дає трудовим колективам певніповноваження, але відповідні положення цього акта не мають ознаки формальноївизначеності, суб'єктивних прав трудовому колективу не надають. 6. Закон "Протрудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами,організаціями" поширюється на трудові колективи підприємств, установ,організацій. На трудові колективи структурних підрозділів підприємств, установ,організацій він поширюється в межах компетенції цих підрозділів. Зокрема, правозастосовувати громадські стягнення за порушення трудової дисципліни належить ітрудовим колективам тих структурних підрозділів, які входять до більшихпідрозділів і не є безпосередньо структурними підрозділами підприємства. 7. З усіх повноваженьтрудових колективів, про які мова йде в Законі "Про трудові колективи іпідвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами,організаціями", реальне значення мають лише повноваження у забезпеченнітрудової дисципліни, зокрема, затверджувати правила внутрішнього трудовогорозпорядку (це повноваження включене до тексту ст. 142 КЗпП), застосовуватигромадські стягнення, передавати на розгляд товариського суду матеріали пропорушників трудової дисципліни, ставити питання про притягнення порушниківтрудової дисципліни до відповідальності. 8. Основноюорганізаційною формою здійснення трудовими колективами своїх повноважень єзбори (конференція). Допускається проведення зборів (конференцій) трудовихколективів по структурних підрозділах (цехах, відділах, дільницях, бригадахтощо). Конференція проводиться, якщо скликання зборів ускладнене з причинбагатозмінності роботи, територіальної відокремленості структурних підрозділівтощо. При проведенні конференції повинна бути належним чином затверджена нормапредставництва на конференцію від трудових колективів структурних підрозділів,обрання делегатів на конференцію повинне бути належно проведене та оформлене. Передбачено проведеннязборів (конференцій) трудових колективів у міру необхідності, але не рідше двохразів на рік. 9. Збори колективувважаються правомочними, якщо в них бере участь більше половини членівтрудового колективу, а конференція - не менше двох третин делегатів. Рішення назборах (конференції) трудового колективу приймаються відкритим голосуваннямбільшістю голосів учасників зборів (делегатів конференцій). Це - загальнеправило, встановлене ст. 21 Закону "Про трудові колективи і підвищення їхролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями". Припроведенні зборів по структурних підрозділах результати голосування на зборахпо структурних підрозділах підсумовуються, тобто результати голосуваннявизначаться в цілому по підприємству. Навіть одноголосне відхилення зборамитрудових колективів окремих підрозділів будь-якого рішення не буде матиюридичного значення, якщо на зборах трудових колективів у кожному підрозділібули присутні більше половини всіх членів відповідних трудових колективів, а вцілому по підприємству за відповідне рішення проголосувало більше половиничленів трудового колективу підприємства, які брали участь у зборах трудовогоколективу підприємства, які проводилися по структурних підрозділах.
|
