|
Стаття 2371. Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди Відшкодування власником абоуповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщопорушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальнихжиттєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свогожиття. Порядок відшкодуванняморальної шкоди визначається законодавством. (Доповнено статтею 2371згідно із
Законом України від 24.12.99 р. N 1356-XIV) НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 2371 Кодексу законів про працю України 1. Стаття, що коментується,містить у собі перелік юридичних фактів, які складають підставу виникненняправовідносин по відшкодуванню власником або уповноваженим ним органомморальної шкоди працівникові. Першим таким юридичнимфактом є порушення власником законних прав працівника. "Законних" -це не слід розуміти так, що маються на увазі лише права, передбачені законами.Будь-яке суб'єктивне право, яке виникло на підставі закону, підзаконного акта,угоди, трудового договору, іншої угоди між сторонами трудових правовідносин і маєчинність, потрібно визнати законним. До юридичного складу,що є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральністраждання працівника або втрата нормальних життєвих зв'язків, або необхідністьдля працівника додаткових зусиль для організації свого життя. Ці обставиниповинні бути належно доведені. Не відповідало б змісту ст. 2371 КЗпПстягнення з власника моральної шкоди лише на підставі заяви про наявність такоїшкоди, якщо немає обставин, зазначених у частині першій ст. 2371КЗпП (моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і необхідностідодаткових зусиль для організації працівником свого життя). Обов'язок повідшкодуванню моральної шкоди виникає лише за умови, що моральні стражданняпрацівника, або втрата ним нормальних життєвих зв'язків, або необхідністьдодаткових зусиль для організації свого життя стали наслідками порушеннязаконних прав працівника. 2. Вина власника неназвана серед юридичних фактів, які входять до юридичного складу, який єпідставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди. Однак у цій статтінемає і протилежного положення (про те, що відшкодування моральної шкодипровадиться незалежно від вини). З урахуванням частини другої ст. 2371КЗпП ("порядок відшкодування моральної шкоди визначаєтьсязаконодавством") слід зробити висновок про те, що питання про вину повинневирішуватися спеціальними актами законодавства, які можуть визнати винуобов'язковим чи необов'язковим елементом юридичного складу-підставиправовідносин по відшкодуванню моральної шкоди. Поки що це питання спеціальноне вирішено, слід дійти висновку про те, що закон не перешкоджає стягненню звласника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, щоскладають підставу обов'язку власника відшкодувати моральну шкоду. 3. Наявність у Кодексізаконів про працю ст. 2371 виключає застосування до випадківзаподіяння моральної шкоди працівникові ст. 1167, 1168 ЦК. Це суттєво, оскількиназвані норми встановлюють різні підстави для виникнення обов'язкувідшкодування шкоди. Неможливість застосування ст. 1167 - 1168 Цивільногокодексу виключає застосування до відносин, які при цьому виникають, й іншихнорм цивільного права. 4. Пункт 18 Положенняпро порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівниківприписує сторонам трудових контрактів включати до них умову про компенсаціюпрацівникові моральної шкоди, заподіяної йому в разі дострокового розірванняконтракту працівником через невиконання або неналежне виконання роботодавцемзобов'язань, передбачених контрактом, а також у разі дострокового розірванняконтракту роботодавцем з підстав, не передбачених чинним законодавством іконтрактом. Стягнення моральної шкоди з підстави, що розглядається, можливелише у випадках, коли мало місце розірвання трудового договору. Саме по собіпорушення роботодавцем своїх обов'язків за контрактом відповідно до п. 18Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботупрацівників не є підставою для компенсації моральної шкоди, якщо працівник невикористав своє право на розірвання контракту з підстави, передбаченої цимконтрактом. Розірвання контрактуроботодавцем відповідно до правила, що розглядається, також є підставою длякомпенсації моральної шкоди лише за умови, що роботодавець достроково розірвавконтракт з підстав, не передбачених чинним законодавством, хоча б працівник іне був поновлений на роботі. 5. Незважаючи назазначення в частині другій ст. 2371 КЗпП на те, що порядоквідшкодування моральної шкоди визначається законодавством, судова практикапісля включення до Кодексу законів про працю названої статті пішла шляхомстягнення моральної шкоди, заподіяної порушенням власником трудових правпрацівників не лише при ушкодженні здоров'я працівника та у випадках,передбачених контрактом, але і в інших випадках. Звичайним стало стягненняморальної шкоди у випадках незаконного звільнення працівника. Визнається заможливим відшкодування моральної шкоди, викликаної невиплатою належнихпрацівникові грошових сум, виконанням робіт в небезпечних для життя та здоров'яумовах тощо (п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду "Про судову практикув справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"). 6. Чинне законодавствопро працю не передбачає відшкодування працівником моральної шкоди, заподіяної власникові.Тому таке відшкодування неможливе. Але в тих випадках, коли працівник заподіюєморальну шкоду власникові діями, які виходять за межі трудових правовідносин,можливе пред'явлення власником відповідної вимоги до працівника відповідно доцивільного законодавства. Наведемо приклад. Працівник систематично допускавбрак, який не міг бути виявлений при здійсненні технічного контролю. Черездеякий час у зв'язку з тим самим дефектом у виробах споживачі стали повертатитакі вироби. Цим підприємству було заподіяно величезної моральної шкоди, йогоділова репутація була істотно підірвана. Однак чинне законодавство України пропрацю не дозволяє власникові пред'явити до працівника вимогу про відшкодуванняморальної шкоди. Інший приклад.Працівника було позбавлено премії. Бажаючи помститися власникові, він виготовиві розклеїв по місту інформацію про те, що таке-то підприємство в силу специфікизастосовуваної сировини та технології випускає продукцію, яка небезпечна дляздоров'я, якщо споживання цієї продукції буде систематичним. У цьому випадкудопущені працівником протиправні дії є підставою виникнення між працівником іпідприємством цивільних правовідносин, у межах яких буде відшкодовуватисяморальна шкода, заподіяна працівником підприємству.
|
