|
Стаття 237. Покладення матеріальної відповідальності
на службову особу, винну в незаконному
звільненні або переведенні працівника Суд покладає на службовуособу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншуроботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організаціїу зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконаннянижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чипереведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ниморган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі. НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 237 Кодексу законів про працю України 1. Стаття, щокоментується, передбачає притягнення до матеріальної відповідальності за шкоду,заподіяну виплатою працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулуабо час виконання нижчеоплачуваної роботи, службової особи, винної внезаконному звільненні або незаконному переведенні працівника на іншу роботу. Зтексту цієї статті можна зробити висновок про те, що такою особою може бути нелише керівник, але й інша службова особа (наприклад, юрисконсульт, якийнеправильно проконсультував керівника підприємства (власника), який у своючергу підписав незаконний наказ про звільнення працівника). Проте, це не звужуєколо працівників, на яких може бути покладена матеріальна відповідальність укожному випадку незаконного звільнення, до однієї особи - посадової особи, якапідписала наказ про незаконне звільнення (переведення). Інші особи також можутьнести матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну незаконним звільненням(переведенням) і виплатою працівникові середнього заробітку (різниці взаробітній платі) за час вимушеного прогулу (виконання нижчеоплачуваноїроботи), відповідно до ст. 132 і п. 2 ст. 133 КЗпП. 2. Форма вини дляпокладення матеріальної відповідальності на службову особу, яка незаконнозвільнила або перевела працівника, за шкоду, заподіяну виплатою працівниковісереднього заробітку за час вимушеного прогулу (різниці в заробітку за часнижчеоплачуваної роботи), значення не має. Можливе притягнення до матеріальноївідповідальності як при умислі на порушення закону, так і при необережності. 3. Пленум ВерховногоСуду України приписує судам неухильно додержувати вимог ст. 109 раніше чинногоЦПК, ст. 134 (п. 8), 237 КЗпП про притягнення до участі в справі про поновленняна роботі і покладення матеріальної відповідальності на службову особу, винну внезаконному звільненні (п. 33 постанови "Про практику розгляду судамитрудових спорів"). Чинний Цивільний процесуальний кодекс України немістить правил, які визначали б особливості розгляду судами трудових спорів.Таким чином, правова підстава для залучення судом до участі у справі в якостітретьої особи працівників, які винні в незаконному звільненні або незаконномупереведенні, є відсутніми. На нашу думку, питання про притягнення доматеріальної відповідальності працівників (службових осіб), які є винними внезаконному переведенні або звільненні працівників, має вирішуватись позамежами спора про поновлення працівника на роботі на підставі позову власникаабо уповноваженого ним органу. 4. Ст. 237 КЗпПдопускає можливість притягнення до матеріальної відповідальності керівника,винного в незаконному звільненні або переведенні працівника, затримці виконаннярішення суду про поновлення на роботі незалежно від наявності заяви про цепідприємства, його вищестоящої організації. Іншими словами, допускається навітьможливість притягнення власника приватного підприємства, який незаконнозвільнив або перевів працівника або затримав виконання рішення суду пропоновлення на роботі, до матеріальної відповідальності перед своїмпідприємством, що виглядає не цілком логічно. 5. Право покластиматеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству у зв'язку зоплатою працівникові часу вимушеного прогулу, має лише суд. КТС такого права немає, хоча б вона і приймала рішення про поновлення на роботі незаконнопереведеного працівника та виплату йому різниці в заробітку за час виконаннянижчеоплачуваної роботи (за час вимушеного прогулу, якщо працівник не виконавнаказ про переведення на іншу роботу з мотивів його незаконності).
|
