Стаття 19. Контроль за виконанням колективного
договору

Контроль за виконаннямколективного договору проводиться безпосередньо сторонами, які його уклали упорядку, визначеному цим колективним договором.

Якщо власник або уповноваженийним орган (особа) порушив умови колективного договору, профспілки, що йогоуклали, мають право надсилати власнику або уповноваженому ним органу (особі)подання про усунення цих порушень, яке розглядається у тижневий строк. У разівідмови усунути порушення або недосягнення згоди у зазначений строк профспілкимають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб досуду.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 19 Кодексу законівпро працю України

1. Сторони, що уклаликолективний договір, самі контролюють його виконання. Для здійснення контролюсторони вправі уповноважити своїх представників. При цьому кожна зі сторінзобов'язана, на вимогу іншої сторони, надати необхідну інформацію.

2. Спеціальні правилавстановлені частиною четвертою ст. 20 Закону "Про професійні спілки, їх права тагарантії діяльності" щодо контролю виконання колективних договорів, угодпрофспілками. У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органамивиконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору,угоди, профспілки, їх об'єднання мають право надсилати їм подання про усуненнятаких порушень. У випадку відмови усунути ці порушення або недосягнення угоди взазначений строк профспілки мають право оскаржити неправомірні дії чибездіяльність посадових осіб до місцевого суду. Тепер це правило включене до ст.19 КЗпП.

3. Частина друга ст.19 КЗпП прямо зазначає на профспілки як на суб'єкти права оскарження дій чибездіяльності посадових осіб у суді, хоча в ст. 12 КЗпП стороною колективногодоговору визнаються первинні профспілкові організації. Яких-небудь підстав длявідходу від букви закону і твердження про те, що право оскарження належитьпервинним профспілковим організаціям, іншим уповноваженим трудовим колективом напредставництво органом чи представником, вільно обраним на загальних зборахнайманих працівників, немає.

4. В ст. 20 Закону"Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" визначаються суди, щорозглядають такі скарги профспілок. Це - місцеві суди. На день прийняття дозгаданого Закону доповнення, що зазначає на місцеві суди, Закон "Про судоустрійУкраїни" визнавав місцевими всі суди, крім апеляційних, вищих судів таВерховного Суду України. Але немає підстав стверджувати, що скарги профспілоквідповідно до частини п'ятої Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантіїдіяльності" можуть розглядати місцеві спеціалізовані суди. Справи, що підвідомчіспеціалізованим судам, визначаються відповідними законами. Щодо місцевихзагальних судів у частині першій ст. 15 ЦПК зазначається на те, що їм підсуднісправи, що виникають з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд справипроводиться за правилами іншого судочинства. Частину п'яту ст. 20 Закону "Пропрофесійні спілки, їх права та гарантії діяльності" і слід розуміти як таку, щовона відносить до компетенції місцевих загальних судів справи, що грунтуються навимогах профспілок стосовно неправомірних дій або бездіяльності посадових осіб.

Звернення в такихвипадках профспілок до господарських судів не відповідало б ст. 1 та 12 ГПК, якіне передбачають провадження в господарських судах за скаргами профспілок.

 Науково-практичний коментар
станом на 01.10.2007 р.