Глава XV
ІНДИВІДУАЛЬНІ ТРУДОВІ СПОРИ

(Глава із змінами ідоповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 05.06.75 р. N 3866-VIII,
 від 24.12.76 р. N 1616-IX,
 від 24.01.83 р. N 4617-X,
 від 21.12.83 р. N 6237-X,
 від 27.05.88 р. N 5938-XI;
 Законом Української РСР від 20.03.91 р. N 871-XII;
 у редакції Закону України від 18.02.92 р. N 2134-XII)

Стаття 221. Органи, які розглядають трудові спори

Трудові спори розглядаються:

1) комісіями по трудовихспорах;

2) районними, районними умісті, міськими чи міськрайонними судами.

Такий порядок розглядутрудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ниморганом, застосовується незалежно від форми трудового договору.

Установлений порядок розглядутрудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборноїплатної посади членів громадських та інших об'єднань громадян за рішенняморганів, що їх обрали.

(Із змінами, внесеними згідноіз
 Законом України від 15.05.2003 р. N 762-IV)

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙКОМЕНТАР
до статті 221 Кодексу законів про працю України

1. Кодекс законів пропрацю не дає визначення індивідуальних трудових спорів. Водночас узаконодавстві з'явилося поняття колективних трудових спорів (конфліктів).Розмежування між індивідуальними і колективними трудовими спорами проводитьсянасамперед за суб'єктом, який у спорі протистоїть власникові. В індивідуальномутрудовому спорі власникові протистоїть працівник. Працівників може бути ідекілька, але в індивідуальному трудовому спорі кожен з них пред'являє довласника вимоги з приводу порушення його індивідуальних трудових прав участині, яка стосується кожного працівника і випливає з трудових правовідносин,в яких перебуває даний конкретний працівник з роботодавцем. Власник віндивідуальному трудовому спорі також може висувати вимоги до декількохпрацівників (наприклад, до членів бригади матеріально відповідальних осіб), аледо кожного з працівників при цьому можливе пред'явлення лише однієї вимоги,обсяг якої індивідуально визначений.

У колективномутрудовому спорі (конфлікті) власникові протистоять наймані працівники (окремікатегорії найманих працівників) підприємства або його структурного підрозділу,профспілкова або інша, уповноважена працівниками, організація.

2. Індивідуальнітрудові спори відрізняються від колективних трудових спорів (конфліктів) такожі за змістом. Однак слід враховувати, що в Україні втратило чинність Положенняпро порядок розгляду трудових спорів, відповідно до якого (п. 10) у порядкувирішення індивідуальних трудових спорів розглядались лише спори прозастосування законодавства, колективних і трудових договорів, інших належновстановлених умов праці. Тому індивідуальні трудові спори зараз в Україніможливі з приводу не лише застосування, але й встановлення умов праці. І невипадково після внесення змін до глави XV КЗпП, присвяченої індивідуальнимтрудовим спорам, з Кодексу законів про працю була вилучена стаття 93, якавизначала порядок вирішення спорів між власником і профкомом з приводувстановлення та перегляду норм праці; колективні спори такого типу заразпідлягають вирішенню у встановленому для цього порядку. А окремі працівникиодержали право заперечувати проти встановлення та зміни умов праці, у томучислі й норм праці, в порядку, встановленому для розгляду індивідуальнихтрудових спорів.

3. До індивідуальнихтрудових спорів належать, зокрема, трудові спори про переведення на іншуроботу; припинення трудового договору; оплату праці та виплату заробітноїплати, виплату винагороди за вислугу років, винагороди за результатами роботипідприємства за рік, гарантійних сум, компенсацій; повернення грошових сум;надання відпустки; накладення дисциплінарного стягнення; видачу та використанняспецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту; видачулікувально-профілактичного харчування, молока та інших рівноцінних продуктів;встановлення та застосування норм праці; відрахування із заробітної плати тощо.

До категоріїіндивідуальних трудових спорів слід віднести також спори, які виникають приукладенні трудових договорів, зокрема, спори, пов'язані з відмовою в укладеннітрудового договору, якщо працівник вважає, що відмовою порушено його право напрацю.