|
Стаття 1861. Гарантії особам, які виховують малолітніх дітей без матері Гарантії, встановлені статтями56, 176, 177, частинами третьою - восьмою статті 179, статтями 181, 182, 182-1,184, 185, 186 цього Кодексу, поширюються також на батьків, які виховують дітейбез матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальномузакладі), а також на опікунів (піклувальників). (Доповнено статтею 1861згідно із Законом
Української РСР від 20.03.91 р. N 871-XII;
у редакції Закону України від 18.09.98 р. N 117-XIV) НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙКОМЕНТАР
до статті 1861 Кодексу законів про працю України 1. Хоча в заголовкустатті, що коментується, і йдеться про гарантії особам, які виховуютьмалолітніх дітей без матері, у тексті статті коло цих осіб обмежуєтьсябатьками, опікунами, піклувальниками. На батьків гарантії, встановленікоментованою статтею, поширюються також у разі тривалого перебування матері влікувальному закладі. Що ж стосується опікунів і піклувальників, то вониодержують право на гарантії за умови, що відповідний їх статус належнооформлений. 2. Відповідно до ст. 56КЗпП батько, опікуни та піклувальники мають суб'єктивне право на встановленнянеповного робочого часу за наявності дітей віком від трьох до чотирнадцятироків або дітей-інвалідів. Встановлене ст. 56 КЗпП право на неповний робочийчас жінок, які здійснюють догляд за хворими членами сім'ї відповідно домедичного висновку про необхідність такого догляду, на осіб, зазначених у ст.1861 КЗпП, не поширюється. 3. За зазначених устатті, що коментується, умов батьки та опікуни при наявності дітей віком дотрьох років не можуть залучатися до роботи в нічний час, до надурочних робіт,до роботи у вихідні дні, а також направлятися у відрядження (ст. 176 КЗпП). 4. Відповідно до ст. 1861,177 КЗпП батько, який виховує дітей без матері (в тому числі під час тривалогоперебування матері в лікувальному закладі), опікун або піклувальник принаявності дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів неможуть залучатися до надурочних робіт і направлятися у відрядження без їхзгоди. 5. Ст. 179 КЗпП(частина четверта) надає право на частково оплачувану відпустку більшоїтривалості за рахунок коштів підприємства або відпустку без збереженнязаробітної плати більшої тривалості, ніж до досягнення дитиною шести років,якщо дитина відповідно до медичного висновку потребує домашнього догляду(частина шоста), а також право працювати на умовах неповного робочого дня вдомаабо в період перебування у відпустці по догляду за дитиною (частина восьма).Зазначені права надаються не лише особам, зазначеним у ст. 1861, атакож (за умови фактичного здійснення догляду за дитиною) батькові (навіть привідсутності умов, зазначених у ст. 182 КЗпП, однак при наявності умов,зазначених у ст. 179 КЗпП), бабі, діду, іншим родичам (частина сьома ст. 179КЗпП). 6. Особи, зазначені встатті, що коментується, мають право на одержання частково оплачуваної зарахунок коштів соціального страхування відпустки по догляду за дитиною додосягнення нею віку трьох років, відпустки без збереження заробітної плати додосягнення дитиною віку шести років (у передбачених випадках) повністю абочастинами протягом зазначеного періоду. Час відпустки до досягнення дитиноювіку трьох років зараховується до страхового стажу відповідно до Законів"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку зтимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням тапохованням" і "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняна випадок безробіття". 7. Відповідно до ст.1861 КЗпП особи, зазначені в ст. 1821 КЗпП, користуютьсягарантіями при прийнятті на роботу і звільненні. Їм також повинні надаватисяпутівки до санаторіїв і будинків відпочинку, матеріальна допомога (ст. 186КЗпП).
|
