Глава 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Завдання Кодексу законів про працю України

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 1 Кодексу законів про працю України

1. Формулювання в нормативно-правових актах їх завдань не позбавлено юридичного сенсу і регулятивного значення. Принципи законодавчих актів визначати напрями розвитку відповідної галузі чи інституту права, іншої групи правових норм, бути основою поточної правотворчості, встановлювати напрями для підзаконного правового регулювання, допомагати більш правильно розуміти зміст конкретних правових норм у процесі їх застосування. Визначення в ст. 1 КЗпП його завдань обумовило появу наукових робіт, що були покликані виявити не тільки найближчі, а й віддалені наслідки дії норм трудового права. З'явилися роботи з питань ролі трудового права в підвищенні продуктивності праці, розвитку науково-технічного прогресу, реалізації ідей гуманізму. Дослідження ефективності правового регулювання трудових відносин також переважно були зосереджені над проблемами досягнення не тільки найближчих, а й віддалених цілей правових норм. Однак в цілому юридична наука не зуміла вийти за межі проблематики правового регулювання, яка не давала можливості досліджувати більш віддалені наслідки впливу права на суспільні відносини. Законодавець брежнєвського періоду виявився більш далекосяжним, ніж юридична наука, яка і сьогодні визнає центральною категорією, що характеризує активну соціальну роль права, правове регулювання, а не більш широку категорію, яку треба було б назвати правовим впливом.

2. У ст. 1 КЗпП завдання цього Кодексу сформульовані відповідно до соціалістичних (комуністичних) принципів суспільного устрою трудових відносин. Тим часом з урахуванням нових соціально-економічних реалій ці завдання частково виявилися позбавленими сенсу, а в частині, що суперечить Конституції України, вони взагалі втратили чинність.

3. На перше місце в ст. 1 КЗпП поставлений блок виробничих завдань цього Кодексу: сприяння зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва. Сьогодні звернення законодавця в першу чергу до виробничих завдань викликає одностайне заперечення науковців. Але регулятивна роль правових норм не залежить від черговості їх розміщення в нормативно-правових актах. Можливо навіть стверджувати, що першими формулюються більш загальні правила, перевагу перед якими при правозастосуванні мають викладені в подальшому спеціальні положення. На нашу думку, якраз так співвідносяться між собою частина перша та друга ст. 1 КЗпП. Також доречно говорити про те, що в цій статті була втілена мудрість комуністичної партії, яку наука не може збагнути навіть через три десятки років.

4. Задача охорони праці в частині першій ст. 1 КЗпП не формулюється не тому, що законодавець нею нехтує, вважає її другорядною, а тому, що вона є найближчою, в той час як в цьому положенні формулюються перспективні задачі Кодексу законів про працю і трудового законодавства в цілому.

5. Належна увага правотворчих органів до проблеми виробничих задач трудового законодавства відповідала б ситуації, що склалася в країні. Не треба закривати очі на низький рівень культури праці в усіх сферах - управління, науки, обслуговування, виробництва і на всіх рівнях організації суспільства. Трудове законодавство здатне в вирішальній мірі сприяти побудові суспільства, яке зможе динамічно розвиватись, якщо в науці і правотворчих органах удасться подолати уявлення про другорядну роль права в організації суспільства та управлінні ним, а трудового права - в системі національного права.

6. Як і будь-який витвір комуністів. частина перша ст. 1 КЗпП малює дуже гарну перспективу та не дає відповіді на питання, як же цієї перспективи досягти. Відповіді на це питання не дають і інші статті цього Кодексу або інших законодавчих актів.