|
Стаття 1821. Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей Жінці, яка працює і має двохабо більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновиладитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі йу разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, якавзяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпусткатривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття73 цього Кодексу). За наявності декількох підставдля надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14календарних днів. Зазначена у частині першійцієї статті відпустка надається понад щорічні відпустки, передбачені статтями75 і 76 цього Кодексу, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншимизаконами та нормативно-правовими актами, і переноситься на інший період абопродовжується у порядку, визначеному статтею 80 цього Кодексу. (Доповнено статтею 1821згідно із
Законом України від 18.09.98 р. N 117-XIV;
із змінами і доповненнями, внесеними згідно
із законами України від 06.02.2003 р. N 490-IV,
від 22.10.2004 р. N 2128-IV) НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙКОМЕНТАР
до статті 1821 Кодексу законів про працю України 1. Ця стаття, як і ст.19 Закону "Про відпустки", сформульована невдало. Але це не звільняєвідповідних осіб від обов'язку дати їй тлумачення, яке відповідає змісту цієїстатті. Безспірно, що в ст. 1821КЗпП названо п'ять категорій працівників, що мають право на додатковувідпустку. Таке право мають: 1) жінка, що має дітей у відповідній кількості чистані; 2) жінка, яка усиновила дитину; 3) одинока мати; 4) батько, який виховуєдитину без матері (в тому числі у разі тривалого перебування матері влікувальному закладі; 5) особа, яка взяла дитину під опіку. 2. Жінка, яка маєдітей, отримує право на додаткову відпустку за наступними підставами: 1)наявність двох або більше дітей у віці до 15 років; 2) наявністьдитини-інваліда. Оскільки дитиноювважається особа, що не досягла віку 18 років (ст. 1 Закону "Про охоронудитинства"), підставою виникнення права на додаткову відпустку є наявністьдитини у зазначеному віці. 3. Жінка, яка усиновилидитину, тобто особу, що не досягла віку 18 років, також має право на додатковувідпустку. В цьому випадку право на додаткову відпустку виникає у разіусиновлення хоч би однієї дитини. Здорова дитина чи вона є інвалідом - це не маєзначення для виникнення права на додаткову відпустку. 4. Одинока мати маєправо на додаткову відпустку за наявності принаймні однієї дитини віком до 15років або дитини-інваліда. 5. Батько, який виховуєдитину без матері (в тому числі в разі її тривалого перебування в лікувальномузакладі) отримує право на додаткову відпустку в силу наявності хоч б однієїдитини. Оскільки нічого не йдеться про вік дитини, право на таку пільгу призазначених умовах працівник одержує за наявності хоча б однієї дитини у віці до18 років. 6. Особа, що взяладитину під опіку, також одержує право на додаткову відпустку, хоч б це булалише одна дитина. Вік дитини - на день встановлення опіки має не перевищувати14 років, оскільки відповідно до Цивільного кодексу опіка над дітьми старше 14років не встановлюється. За наявності такої умови право на додаткову відпусткузберігається до досягнення дитиною 18 років. 7. Менш жорсткі правилащодо підстав виникнення права на додаткову відпустку у жінок, що усиновилидітей, у батьків і осіб, що взяли дитину під опіку, обумовлені неординарністюситуації, в силу якої законодавець і встановив у відповідних випадках більшпільгові умови одержання права на додаткову відпустку. 8. Додаткова відпусткапереліченим категоріям працівників надається тривалістю 7 календарних днів безврахування святкових і неробочих днів. Але за наявності декількох підстав дляодержання додаткової відпустки її загальна тривалість складає 14 календарнихднів без врахування святкових і неробочих днів (частина друга ст. 5 Закону"Про відпустки"). Декілька підстав маютьмісце в наступних випадках: 1) жінка має двохдітей, хоча б одна з яких є інвалідом. Однією підставою права на додатковувідпустку є наявність двох дітей, другою - наявність дитини-інваліда. Те, щонаявність дитини-інваліда формує юридичний склад, що дає право на додатковувідпустку тривалістю 7 календарних днів (поряд з наявністю другої дитини у віцідо 15 років), не може перешкоджати виникненню на підставі цього факту права надодаткову відпустку тривалістю 14 календарних днів; 2) жінка має двох чибільше здорових дітей і, крім того, дитину-інваліда; 3) жінка має двохдітей-інвалідів; 4) жінка має усиновленудитину віком до 18 років і двох своїх дітей, що не досягли віку 18 років; жінкає одинокою матір'ю і при цьому має двох або більше дітей віком до 15 років абодитину-інваліда; 5) жінка усиновиладитину-інваліда. Вона має право на додаткову відпустку за однієї підставою,якою є усиновлення, і за іншою підставою, якою є наявність дитини-інваліда. Те,що ці дві підстави можуть бути поділені лише ідеально, не може бути приводомдля твердження про те, що існує лише одна підстава. Навіть у сферікримінального права дії правопорушника кваліфікуються з урахуванням не тількиреальної, але й ідеальної сукупності злочинів; 6) батько без матерівиховує двох чи більше дітей, одна з яких не досягла віку 15 років. Є двіпідстави для додаткової відпустки: 1) виховання дитини батьком (в тому числі уразі тривалого перебування матері в лікувальному закладі); 2) наявність двохдітей (це правило поширюється на батьків в силу ст. 1861 КЗпП); 7) батько без матерівиховує дитину-інваліда. Є дві підстави додаткової відпустки: 1) вихованнядитини без матері; 2) наявність дитини-інваліда (це правило поширюється набатьків в силу ст. 1861 КЗпП); 8) якщо особа взяладитину під опіку і має свою, хоча б одну, дитину, то на неї в силу ст. 1861КЗпП поширюються гарантії, що встановлені ст. 1821 КЗпП. Це означає,що така особа має право на додаткову відпустку за двома підставами: 1) як така,що взяла дитину під опіку; 2) як така, що має двох або більше дітей. Така особаотримує право на додаткову відпустку за двома підставами також у випадках, коливона взяла під опіку дитину-інваліда. 9. До додатковихвідпусток працівникам, що мають дітей, в силу відсилки, яка сформульована вчастині третій ст. 1821 КЗпП, застосовуються правила ст. 80 КЗпП проперенесення чи продовження відпустки.
|
