Стаття 11. Сфера укладення колективних договорів

Колективний договірукладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від формвласності і господарювання, які використовують найману працю і мають праваюридичної особи.

Колективний договір можеукладатися в структурних підрозділах підприємства, установи, організації вмежах компетенції цих підрозділів.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 11 Кодексу законівпро працю України

1. Колективний договірукладається на всіх підприємствах, в установах і організаціях, щохарактеризуються двома ознаками: 1) використовують найману працю; 2) мають праваюридичної особи. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність обов'язкусторін укласти колективний договір. За загальним правилом, не виникає проблем звизначенням статусу організації як юридичної особи. Значно складніше установититаку ознаку сторони колективного договору як використання найманої праці. Спробадати юридичне визначення найманої праці (найманого працівника) здійснена вчастині другій ст. 1 Закону "Про порядок вирішення колективних трудових спорів(конфліктів)": "Найманий працівник - це фізична особа, яка працює за трудовимдоговором на підприємстві, в установі, організації, у їх об'єднаннях або уфізичних осіб, що використовують найману працю". Треба звернути увагу на те, щоце визначення майже цілком збігається з визначенням працівника, що міститься вст. 1 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

2. Таке широкерозуміння категорії найманих працівників дає можливість включити до неї великукількість державних службовців і зробити висновок про те, що колективні договориповинні укладатися в установах, які мають статус органів державної влади. Накористь висновку про те, що під формулювання "що використовують найману працю"підпадають всі органи державної влади, свідчить і та обставина, що ці органи,якщо навіть вони використовують переважно працю осіб, що належать до категоріїдержавних службовців, не можуть обійтися без допоміжного персоналу, що убудь-якому випадку повинен бути визнаний найманим.

3. Деяканевизначеність поняття найманих працівників ускладнює відповідь на питання: чиобов'язкове укладення колективного договору в кооперативах і фермерськихгосподарствах із статусом юридичних осіб, що не використовують працю осіб, якіне є їх членами. Оскільки більш конкретного визначення поняття найманихпрацівників, крім даного в ст. 1 Закону "Про порядок вирішення колективнихтрудових спорів (конфліктів)", у законах не дається, належить зробити висновокпро те, що в даному випадку наймана праця не використовується, а томуколективний договір на названих підприємствах може не укладатися.

Разом з тим, учасникигосподарського товариства, що не використовує працю інших осіб, крім самихучасників цього товариства, не виключаються з категорії найманих працівників,тому в таких товариствах колективний договір повинен укладатися.

4. Обов'язковістьукладення колективного договору на підприємствах випливає із формулювання ч. 7ст. 65 ГК: "На всіх підприємствах, що використовують найману працю, міжвласником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженимним органом повинен укладатись колективний договір".

5. Правило прообов'язковість укладення колективного договору на всіх підприємствах, на нашпогляд, не порушується частиною першою ст. 15 Закону "Про оплату праці", щовизначає порядок вирішення питань оплати праці, якщо колективний договір неукладений. Слід вважати, що тут законодавець вирішив відповідні питання навипадок протизаконного неукладення колективного договору. У будь-якому випадкуст. 15 Закону "Про оплату праці" не може розглядатися як така, що визначаєобов'язковість або необов'язковість укладення колективного договору, оскільки зцього приводу існують спеціальні правила.