|
Стаття 129. Заборона відрахувань з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат Не допускаються відрахування звихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно ззаконодавством не звертається стягнення. НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙКОМЕНТАР
до статті 129 Кодексу законів про працю України 1. Дія ст. 129 КЗпПпоширюється на випадки відрахувань на підставі документів, перелічених у ст. 3Закону "Про виконавче провадження", відрахувань у силу трудовихвідносин, а також відрахувань на підставі письмового доручення працівникапідприємству на перерахування частини заробітку працівника на користь торговогопідприємства, яке продало працівникові товар у розстрочку. Водночас дія статті, щокоментується не поширюється на відрахування податку на доходи фізичних осіб,обов'язкових зборів, відрахувань за вироком суду із заробітку осіб, яківідбувають покарання у вигляді виправних робіт. Це твердження зовсім неозначає, що з виплат, названих у ст. 129 КЗпП, слід відраховувати податок надоход, обов'язкові збори, а також робити відрахування за вироком суду прозастосування покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі. Ціпитання вирішуються іншими актами законодавства. Ст. 45 Кримінально-виконавчогокодексу; п. 7 Інструкції про порядок виконання покарань, що не пов'язані зпозбавленням воли, і здійснення контролю за особами, які засуджені до такихпокарань, не допускають відрахувань із виплат одноразового характеру, які непередбачені системою оплати праці, з сум, що виплачуються як компенсаціявитрат, пов'язаних з відрядженням, з сум інших компенсаційних виплат. Види доходівпрацівників, що не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб,визначаються Законом "Про податок з доходів фізичних осіб". Якістьвідповідного нормативного матеріалу слід оцінити як "нижче нижчої".Загальне правило п. 4.2.1 ч. 4.2 ст. 4 названого Закону визнає об'єктамиоподаткуванням податком на доходи "доходи у вигляді заробітноїплати". Услід за ст. 2 Закону "Про оплату праці" ч. 1.1 ст. 1Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" визначає заробітну платувкрай широко (як будь-які виплати роботодавців на користь працівників).Виходячи з цього, оскільки не зазначається на звільнення від податку на доходивихідної допомоги, з останньої повинне здійснюватись відрахування податку надоходи. З компенсаційнихвиплат, за логікою речей, також не повинно здійснюватись відрахування податкуна доходи. Однак відповідно до п. 4.3.2 ч. 4.3 ст. 4 Закону "Про податок здоходів фізичних осіб" від оподаткування цим податком звільняється лише"сума коштів, одержаних платниками податку на відрядження чи підзвіт…". Формулювання "під звіт" стосується лише одержаннягрошових сум для вчинення цивільно-правових дій (п. 9.10.1 ч. 9.10 ст. 9згаданого Закону). Тому решта видів компенсаційних виплат оподатковуєтьсяподатком на доходи. Визнання Законом "Проподаток з доходів фізичних осіб" об'єктом оподаткування податком на доходиусіх виплат роботодавців на користь працівників (крім зазначених вище) потягловизнання їх і об'єктом оподаткування зборами на загальнообов'язкове державнесоціальне страхування, оскільки відповідні закони об'єктами оподаткування цимизборами визнають оподатковуваний дохід працівників (п. 3 ст. 2 Закону "Прозбір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; п. 2 ч. 1 ст.2 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язкуз тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням тапохованням"; ч. 1 ст. 19 Закону "Про загальнообов'язкове державнесоціальне страхування на випадок безробіття"). 2. Компенсаціяминазиваються в законодавстві і гарантійні виплати, які провадяться у зв'язку зневикористанням відпустки (або її частини). Однак, щодо цього виду виплат п. 2ст. 73 Закону "Про виконавче провадження" встановлює особливийправовий режим. З виплат за невикористану відпустку можна робити відрахування впорядку стягнення аліментів, правда, лише в тому випадку, якщо особа, якаплатить аліменти, при звільненні одержує компенсацію за невикористані за кількароків відпустки. 3. Не допускаєтьсявідрахування з гарантійних виплат, проведених на користь працівників у зв'язкуз переведенням, направленням і прийняттям на роботу в іншу місцевість (п. 3частини першої ст. 73 Закону "Про виконавче провадження"). 4. Не можутьпровадитися відрахування з одноразової допомоги, яка видається за рахунок коштівсоціального страхування при народженні дитини, з допомоги по вагітності іпологах, з допомоги по догляду за хворою дитиною, з допомоги по догляду задитиною віком до трьох років. 5. На допомогу посоціальному страхуванню, виплачену у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю(крім допомоги по догляду за хворою дитиною), стягнення може бути звернено (зцієї допомоги може бути проведене відрахування) тільки за рішенням суду простягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженнямздоров'я, а також втратою годувальника (ст. 72 Закону "Про виконавчепровадження"). 6. Заборона навідрахування з видів виплат, зазначених у статті, що коментується, означає, щонавіть за наявності у власника зустрічної вимоги до працівника, яка незадовольняється відрахуванням із заробітної плати у встановлених межах, власникзобов'язаний провести такі виплати на користь працівника. Якщо зустрічна вимогадо працівника полягає у відшкодуванні шкоди, заподіяної працівником привиконанні трудових обов'язків, вона незалежно від її суми реалізується шляхомпред'явлення власником до працівника позову у межах річного строку з днявиявлення шкоди (ст. 136 КЗпП). Інші вимоги власника до працівника не можутьбути взагалі задоволені, хоча б власник цілком своєчасно (п. 1 частини першоїст. 127 КЗпП) видав наказ про відрахування із заробітної плати.
|
