|
Стаття 117. Відповідальність за затримку розрахунку призвільненні В разі невиплати з винивласника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум устроки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їхрозмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові йогосередній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору пророзміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ниморган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, колиспір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівникачастково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виноситьрішення по суті спору. Частину третю виключено (Із змінами, внесеними згідноіз
Законом України від 20.12.2005 р. N 3248-IV) НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙКОМЕНТАР
до статті 117 Кодексу законів про працю України 1. Заходи, встановленістаттею, що коментується, в її заголовку визначаються як відповідальність.Очевидно, це - один з різновидів матеріальної відповідальності власника(підприємства) перед працівником. Така матеріальна відповідальність у теоріївизнається вже давно, але в законі вона прямо не визнана. Законодавець формулюєтільки окремі правила про матеріальну відповідальність власника (підприємства)перед працівниками, не забезпечуючи їх будь-якими загальними нормами (ст. 117,2371, частина четверта ст. 235, 236 КЗпП). 2. Підставоювідповідальності власника (підприємства) відповідно до статті, що коментується,є склад правопорушення, який включає два юридичних факти - порушення власникомстроків розрахунку при звільненні (ст. 116 КЗпП) та вина власника. Не сліддумати, що вина власника виключається при відсутності грошей на розрахунковомурахунку, фінансових труднощах підприємства тощо. Водночас не можна вважати, що винувласника виключає лише непереборна сила, що розуміється як надзвичайна іневідворотна за даних умов подія. Усяке явище, яке перешкоджає власниковіналежне виконати свої обов'язки перед працівником, якщо власник проявлявналежну дбайливість щодо цього, виключає вину власника. 3. Хоч і Кодекс законівпро працю (ст. 34) і Закон "Про оплату праці" визнають зобов'язанимперед працівником у правовідносинах щодо заробітної плати власника, стаття, щокоментується, вважає відповідальним за затримку розрахунку підприємство, а невласника. Водночас однією з підстав відповідальності підприємства передпрацівником є вина власника. Ця суперечність (вина власника, а відповідаєпідприємство) є проявом лише недосконалості термінології, яку використовуєзакон, а не є підставою для реального розмежування прав та обов'язків щодозаробітної плати між підприємством та його власником. 4. Затримка розрахункуз працівником за відсутності спору про розмір належних працівникові сум тягнеобов'язок власника провести на користь працівника виплату середнього заробіткуза весь час затримки розрахунку. Пред'являючи таку вимогу до власника,працівник не зобов'язаний доводити наявність будь-яких шкідливих наслідківзатримки розрахунку при звільненні. Очевидно, досить, щоб працівник пред'явив усуді тільки трудову книжку з записом про звільнення. Хоча в цивільному процесікожна сторона зобов'язана доводити ті обставини, на які вона посилається (ч. 1ст. 60 ЦПК України), працівник об'єктивно не зможе довести навіть фактзатримки, тому що те, чого не було (розрахунку при звільненні) довести дужеважко або взагалі неможливо. Власникові ж довести факт розрахунку дуже просто.Для цього він може подати до суду розрахункові документи. Що ж стосується вини,то за аналогією із ст. 614 Цивільного кодексу обов'язок доведення їївідсутності лежить на власникові. 5. При наявності спорупро розмір належних звільненому працівникові сум власник зобов'язаний виплатитипрацівникові середню заробітну плату за весь час затримки розрахунку, якщо спірвирішено на користь працівника. Якщо ж спір вирішено на користь працівникачастково, працівникові провадиться відшкодування за період затримки розрахунку,розмір якого визначає суд. 6. Законом від 20грудня 2005 р. із ст. 117 КЗпП виключена частина третя. У зв'язку з цим правопрацівника на виплату середньої заробітної плати за час затримки розрахунку призвільненні не ставиться в залежність від отримання заробітної плати за новиммісцем роботи.
|
