|
Стаття 100. Оплата праці на важких роботах, на роботах
із шкідливими і небезпечними умовами праці,
на роботах з особливими природними
географічними і геологічними умовами та
умовами підвищеного ризику для здоров'я На важких роботах, на роботахіз шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природнимигеографічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'явстановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається КабінетомМіністрів України. (У редакції Закону України
від 15.12.93 р. N 3694-XII) НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙКОМЕНТАР
до статті 100 Кодексу законів про працю України 1. Закон "Прооплату праці" прямо не передбачає такого способу державного регулюванняоплати праці як встановлення переліку важких робіт, робіт із шкідливими інебезпечними умовами праці, робіт з особливими природними географічними ігеологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я, на якихвстановлюється підвищена оплата праці. Однак це не може бути підставою длятого, щоб заперечувати чинність статті, що коментується. 2. Відповідно до ст.100 КЗпП підвищена оплата праці встановлюється на важких роботах і роботах ізшкідливими умовами праці. На основі цього правила чинна Генеральна угодапередбачає доплати за роботу у важких і шкідливих умовах праці від 12 %тарифної ставки, а за роботу в особливо важких і особливо шкідливих умовах -від 24 % тарифної ставки відповідного розряду (посадового окладу). Перелікробіт, для яких застосовується така доплата, повинен затверджуватися КабінетомМіністрів України. Але Кабінет Міністрів України такий перелік поки ще незатвердив, тому в практиці варто керуватися тими типовими переліками, які усвій час були затверджені Держкомпраці Союзу РСР. Назвемо один з такихпереліків - Типовий перелік професій і робіт, оплачуваних за тарифнимиставками, встановленими для працівників, зайнятих на роботах з важкими ішкідливими умовами праці і на роботах з особливо важкими і особливо шкідливимиумовами праці на підприємствах машинобудівної та металообробної промисловості. 3. На основі типовихпереліків підприємства в радянський час розробляли та затверджували своїпереліки робіт, на яких провадиться доплата за роботу у важких і шкідливих умовахпраці. Але з набранням чинності постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС"Про вдосконалення організації заробітної плати і запровадження новихтарифних ставок і посадових окладів працівників виробничих галузей народногогосподарства" типові переліки втратили юридичне значення, підприємстваодержали право самостійно встановлювати зазначені переліки. І все-таки типовіпереліки застосовувалися на практиці й далі, оскільки офіційно ніколи нескасовувалися. У зв'язку з внесенням змін до ст. 100 КЗпП (Законом від 15грудня 1993 року) і віднесенням повноважень затверджувати перелік важких робіт,робіт із шкідливими умовами праці до компетенції Кабінету Міністрів слідвизнати, що Кодекс законів про працю не передбачає права підприємствасамостійно затверджувати перелік названих робіт. І до затвердження такогопереліку Кабінетом Міністрів України варто керуватися типовими переліками, якібули затвердження у свій час Держкомпраці СРСР. 4. Перелік робіт знебезпечними умовами праці, з особливими природними, географічними ігеологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я, де можевстановлюватися підвищена оплата праці, Кабінетом Міністрів України також незатверджувався. Окремий такий перелік, у принципі, і не повинен прийматися,оскільки ст. 100 КЗпП передбачає затвердження єдиного переліку важких робіт,робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, робіт з особливимиприродними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризикудля здоров'я. 5. Оскільки КабінетМіністрів не затвердив перелік робіт, зазначений у ст. 100 КЗпП, підвищенаоплата праці, встановлюється спеціальними законами щодо окремих видів робіттакого роду. Законом "Простатус гірських населених пунктів в Україні" передбачене встановленняКабінетом Міністрів України умов оплати праці осіб, які працюють у гірськихрайонах. На виконання вимог цього Закону Кабінет Міністрів постановою затвердивПерелік населених пунктів, яким відповідно до Закону України "Про статусгірських населених пунктів в Україні" надається статус гірських. Прийнятотакож постанову "Про умови оплати праці осіб, які працюють у гірськихрайонах", відповідно до якої на підприємствах, що розміщені на територіїнаселених пунктів, яким надано статус гірських, тарифні ставки і посадовіоклади збільшуються на 25 %. Цей захід стосується тарифних ставок і посадовихокладів працівників, які визначені генеральною, галузевими і регіональнимиугодами або встановлені Кабінетом Міністрів чи іншим органом державноївиконавчої влади за дорученням Кабінету Міністрів України. Якщо тарифні ставкита оклади, що встановлені колективними договорами, перевищують розміри, яківстановлені законодавством, генеральною, галузевою (регіональною) угодами, топідвищенню на 25 % підлягає лише частина тарифної ставки (окладу), якавідповідає розміру, встановленому законодавством, генеральною, галузевою(регіональною) угодами. 6. До робіт в умовахпідвищеного ризику для здоров'я належить віднести роботи на територіяхрадіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно дост. 39 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждаливнаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють натериторіях радіоактивного забруднення, провадяться доплати в таких розмірах: 1) у зонах безумовного (обов'язкового)відселення - три мінімальні заробітні плати на місяць; 2) у зоні гарантованогодобровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; 3) у зоні посиленогорадіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. 7. Встановлення надбавокдо заробітної плати передбачено для персоналу, який працює з радіоактивнимивідходами (ст. 28 Закону "Про поводження з радіоактивнимивідходами"). 8. Встановлюючи правилопро підвищену оплату праці на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечнимиумовами праці, а також на роботах з особливими природними, географічними ігеологічними умовами праці та умовами підвищеного ризику для здоров'я, ст. 100КЗпП не встановлює правової форми, в якій може провадитися підвищення оплатипраці. Правовою формою підвищення заробітної плати на важких роботах і роботахіз шкідливими умовами праці може бути застосування підвищених тарифних ставок,встановлення доплат до тарифних ставок і посадових окладів. 9. Водночас під дію ст.100 КЗпП не підпадають умови оплати праці учасників української антарктичноїекспедиції, оскільки підвищена оплата праці тут взагалі не встановлена (оплатаїх праці провадиться шляхом збереження середнього заробітку за місцем роботи, апольове забезпечення разом з коефіцієнтом, що застосовується до нього, належитьдо категорії компенсаційних виплат).
|
