|
Стаття 98. Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету Оплата праці працівниківустанов і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставізаконів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих,регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань тапозабюджетних доходів. (Із змінами і доповненнями,внесеними згідно з указами Президії
Верховної Ради Української РСР від 24.01.83 р. N 4617-X,
від 27.05.88 р. N 5938-XI;
Законом Української РСР від 20.03.91 р. N 871-XII;
у редакції Закону України від 10.09.96 р. N 357/96-ВР) НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙКОМЕНТАР
до статті 98 Кодексу законів про працю України 1. Стаття, щокоментується, вносить ясність у питання про поширення на установи і організації,що фінансуються з бюджету, генеральної, галузевих і регіональних угод, а такожпро чинність умов колективних договорів про оплату праці в установах. Справа втому, що ст. 8 Закону "Про оплату праці" відносить встановлення умові розмірів оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються збюджету, до компетенції держави, а частина друга цієї ж статті відносить докомпетенції Кабінету Міністрів встановлення "умов розміру оплати праціпрацівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету" (крім питаньмінімальної заробітної плати). Внаслідок цього виникають певні сумніви в тому,чи поширюються ст. 14 - 20 Закону "Про оплату праці", яківстановлюють сферу договірного регулювання оплати праці, на установи іорганізації, що фінансуються з бюджетів. Ст. 98 КЗпП такі сумніви усуває: хочаумови і розміри оплати праці працівників бюджетних установ і визначаютьсядержавою, у встановлених у такий спосіб рамках і межах бюджетних асигнувань іпозабюджетних доходів, оплата праці таких працівників може регулюватисягенеральною, галузевими і регіональними угодами, а також колективнимидоговорами. Генеральною угодою на 2004 - 2005 роки (п. 2.3) передбачено, що ворганізаціях, установах і закладах, що фінансуються з бюджету, перелік ірозміри доплат, надбавок і компенсацій встановлюються Кабінетом МіністрівУкраїни. 2. Ст. 98 КЗпП визначаєтакож співвідношення правового регулювання оплати праці працівників установ таорганізацій, що фінансуються з бюджету, та впливу на відносини між власником тапрацівниками таких установ та організацій щодо оплати праці показників, щовстановлюють розміри бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів. Зазначенняна оплату праці в межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів не слідрозуміти так, що акти, які визначають розміри бюджетних асигнувань, маютьперевагу при правозастосуванні навіть перед законами, хоч би ці актизатверджувались, наприклад, районною чи сільською радою. Якщо правило прооплату праці в межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів розуміти якнорму, що безпосередньо регулює трудові відносини, можна зробити парадоксальнийвисновок про те, що за браком коштів установи та організації, що фінансуються збюджетів, не зобов'язані додержувати не тільки норм ст. 12 Закону "Прооплату праці", що передбачають гарантії в оплаті праці, а й встановленихзаконодавчими актами відповідно до частини першої ст. 8 цього Закону тарифнихставок та посадових окладів. Такий висновок був би неправильним. Правило прооплату праці у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів не регулюєтрудові відносини. Воно стосується розробки кошторисів бюджетних установ таорганізацій. З його урахуванням п. 20 Порядку складання, розгляду, затвердженнята основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ приписує головнимрозпорядникам бюджетних коштів під час визначення обсягів видатківрозпорядників нижчого рівня враховувати об'єктивну потребу в коштах кожноїустанови, а також в першу чергу забезпечувати бюджетними коштами видатки наоплату праці. Що стосується правапрацівників установ та організацій на оплату праці відповідно до трудовогозаконодавства, то воно не залежить від розмірів бюджетних асигнувань тапозабюджетних доходів. 3. У ст. 16 Закону"Про оплату праці" сформульовані особливості організації оплати праціна підприємствах і в організаціях, яким з бюджету виділяються дотації. На такіпідприємства поширюються правила ст. 15 Закону "Про оплату праці",які передбачають широкі можливості для договірного регулювання оплати праці тачинні щодо всіх підприємств. Водночас організація оплати праці на підприємствахі в організаціях, які знаходяться на госпрозрахунку і отримують дотації збюджету, здійснюється в межах встановлених для них сум дотацій і власнихдоходів (ст. 16 Закону "Про оплату праці"). Варто звернути увагу нату обставину, що в цій статті мова йде не про "оплату праці", а про"організацію оплати праці...". Це означає, що на стадії організаціїоплати праці, тобто при встановленні в колективному договорі (або при встановленнівласником за погодженням з виборним органом первинної профспілковоїорганізації) умов оплати праці, при затвердженні штатного розпису, привстановленні власником (у межах його повноважень) доплат, надбавок, розмірівзаохочувальних і компенсаційних виплат, відповідні суб'єкти повиннізабезпечити, щоб витрати на оплату праці не виходили за межі сум дотацій івласних коштів підприємств. Водночас обмеження, щовстановлені ст. 16 Закону "Про оплату праці", не поширюються навідносини щодо оплати праці. У правовідносинах щодо оплати праці, які існуютьміж працівником і власником, суб'єктивне право працівника на певну сумузаробітної плати, яке випливає з актів законодавства, угод, колективного ітрудового договору, не може бути обмежене через вихід підприємства за межі бюджетнихдотацій і власних доходів, оскільки правило названої статті регулює лишевідносини щодо організації оплати праці. 4. Певні особливостімає оплата праці державних службовців. Відповідно до ст. 31 Закону "Продержавну службу" заробітна плата державних службовців складається зпосадових окладів, премій, доплат за ранги, надбавки за вислугу років надержавній службі та інших надбавок. При цьому умови оплати праці державнихслужбовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальноїдопомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
|
